Зі збірки «Творець» (1960)
Дощбо дощ ретельний пада на окружжя.
Пада чи падав. Дощ то щось відчужене,
що, звісно, відбувається позаду.
бо переносить в час, в якому дружня
доля явила квіт, що зветься ружа,
і чисту барву жаркого шарлату.
звеселить у заблуканім замісті
вороні виногрона при заході
вечір несе мені жаданий голос
батька, який вертається й не вмер тоді.
В оригіналі падає «lluvia minuciosa». Слово minuciosa — не той епітет, який зазвичай використовують для дощу. Це слово означає ретельний, скрупульозний, у тлумачному словнику: minucioso — Que se detiene en las cosas más pequeñas.
«...la expresión borgeana lluvia minuciosa, que combina “lo minúsculo y constante con lo laborioso y esforzado”» — ділиться своїм сприйняттям цього виразу Andrea Bohrn з Університету Буенос-Айреса.
De «El Hacedor» (1960)
porque ya cae la lluvia minuciosa.
Cae o cayó. La lluvia es una cosa
que sin duda sucede en el pasado.
el tiempo en que la suerte venturosa
le reveló una flor llamada rosa
Y el curioso color del colorado.
alegrará en perdidos arrabales
las negras uvas de una parra en cierto
tarde me trae la voz, la voz deseada,
de mi padre que vuelve y que no ha muerto.
і дощ дрібний став зразу накрапати.
Пішов чи йде він? Дощ, напевне, завжди
в минулому розмірно дріботить.
коли прихильна доля без бравади
нам відкриває таїну троянди,
загадкою червоною манить.
впаде у передмісті на гілки,
на чорний виноград в саду старому –
доносить голос батька: ще живий
неначе він, вертається додому.
Где дождь проходит, морося над садом.
Или прошел?.. В сырые вечера
Минувшее родней всего, что рядом.
Когда завороженным нашим взглядам
То, что зовется «розой», мнилось кладом
И явь была, как праздники, пестра.
Дождинками обласканные кисти
Чернеют у далекого крыльца
Я слышу голос моего живого,
Вернувшегося моего отца.
Читає автор: https://www.youtube.com/watch?v=U-S1Ozr7hQI
https://www.youtube.com/watch?v=xf9V56U9Zg4
https://www.youtube.com/watch?v=aLhhi9QptWw
Немає коментарів:
Дописати коментар