Про мене, мої переклади і цей блоґ

Про мене


Мене звати Ольга Здір. Я фаховий перекладач, утім, як то часто буває в моїй професії, за освітою не філолог — я вивчала прикладну математику і колись працювала програмістом. Та ось уже багато років я заробляю перекладами науково-технічної та юридичної тематики. А джерелом натхнення і радости стали для мене переклади поетичні.

Перекладаю я переважно еспаномовну поезію, але иноді також англо- франко-, португало- та італомовну. У моєму доробку переклади творів понад 80 поетів Європи й Латинської Америки, а кількість перекладених поезій наближається до семи сотень.

Їхній структурований перелік (за винятком робіт, доступ до яких я з різних причин не відкриваю) можна побачити на сторінці «Зміст» цього блоґу.

Про цей блоґ


Цей блоґ є моєю творчою майстернею, де можна побачити більшість з того, що я перекладаю. Це не засіб публікації, а радше відкриті двері мого кабінету, бо мої переклади, які ви тут бачите, не є завершеними роботами, я їх постійно вдосконалюю. Иноді я розміщую два різних варіанти свого перекладу однієї поезії — так буває, коли вони виражають різні аспекти оригінальної поезії і мені не вдається їх поєднати або просто цікаво дослідити в такий спосіб оригінал.

Тому я прошу не відтворювати на инших ресурсах мої переклади або ж принаймні давати посилання на цей блоґ.

Ті, хто фахово працює із текстами, знають, що їх обов’язково треба роздруковувати, бо папір виявляє помилки, пропущені під час вичитки з екрану. Подібним чином відкриття доступу до перекладу через інтернет, навіть якщо його ніхто не прочитає, допомагає мені виявити недоліки, ніби подивившись на нього очима инших людей.

Кожний допис у цьому блозі містить не лише мій переклад, а й увесь його робочий контекст. Я наводжу оригінал поезії, а також инші її переклади українською та російською (й иноді білоруською) мовами, які я розшукую, коли первісна версія мого перекладу готова, аби порівняти з ними те, що у мене вийшло. Переважно це відомі роботи, що належать перу знаних поетів-перекладачів, та в деяких випадках я  включаю в допис і посилання на роботи перекладачів-початківців. Ці добірки перекладів далекі від вичерпности: переважно це те, що вдалося розшукати у мережі і що на мою думку з тих чи инших причин заслуговує на увагу. Роботи инших перекладачів потрібні мені для порівняння та професійного зростання: я досліджую різні перекладацькі рішення та підходи, вчуся у своїх колег.

Також я шукаю для кожної поезії аудіозаписи її прочитання в оригіналі та співані версії, щоб можна було почути, як вона звучить у різних інтерпретаціях, зануритися в її музику (бо сама я не прочитаю її так, як носії мови). Особливо радію, коли вдається знайти авторське прочитання.

А ще я нерідко супроводжую переклад власними коментарями і навіть розлогими дослідженнями чи міркуваннями, аналізую незрозумілі особливості поезії, її образи, з’ясовую обставини її написання тощо.

Тому, хто сюди завітає, усе це дає можливість скласти максимально точну уяву про оригінальний твір і разом зі мною поміркувати над тим, як можна його перекласти і які виклики постають перед перекладачами поезії.

Про мої переклади


У наукових суперечках на тему «як перекладати поезію» зламано багато списів, і філологи визнають, що тут немає і не може бути єдиного правила. Тож кожен перекладач обирає ті принципи перекладу, які йому ближчі.

Щодо мене, то головний мій принцип — «жодних принципів»! Я вважаю, що, позаяк кожна поезія унікальна, то і перекладатись кожна має по-своєму, — а як саме, вона сама підкаже тому, хто поводитиметься з нею уважно, тактовно і бережко, відсторонившись від власного «Я» аж до повного його зникнення.

Тож я просто намагаюся вловити усе те сутнісне, що є основою обраної для перекладу поезії, її ядром, її неповторними рисами, і саме це передати найточніше. Це може бути одкровення, думка, почуття, настрій, яскравий і неповторний образ або низка образів, унікальний погляд поета, особлива музика звуків і слів... а иноді — один чи кілька рядків, які назавжди запам’ятовувались тим, хто її прочитав, і навіть зажили окремим життям, ставши епіграфами до інших творів, крилатими словами, візитівкою поета...

На моє переконання, поезія тоді лише стає досконалою, коли кожне слово у ній на своєму місці і жодного не додати, не замінити і не прибрати та коли ці слова разом із її звучанням утворюють ідеальне й гармонійне поєднання, відтворюючи те, вираженням чого є ця поезія. Тому, маючи сказане вище за пріоритет, водночас я у кожному своєму перекладі прагну здійснити нездійснене: створити гармонійний художній твір, слова якого були б точним порядковим перекладом оригіналу і при тому звучання, зокрема ритміка й особливості римування оригінальної поезії, також було би збережено. Звісно, навіть коли це вдається (а таке трапляється, щораз буваючи незбагненим дивом), переклад не стає точним відтворенням оригіналу — бо і сам автор не зміг би відтворити його в точності иншою мовою. А навіть приблизно поезію не відтворить у перекладі ніхто, окрім її автора, бо хто ж може з упевненістю сказати, що мислить і відчуває те саме, що він? Особливий талант може дозволити перекладачеві доторкнутись того прообразу, тої вібрації, що її упіймав автор, через якого вона знайшла своє матеріальне вираження в оригіналі. Та пройшовши крізь свідомість цих двох: автора і перекладача, — той прообраз трансформується у кожного по-своєму і результатом однаково стають дві різні поезії.

Про мої власні поезії у цьому блозі


Щодо моїх власних віршів, що їх можна натрапити у цій моїй майстерні, то і щодо них діє принцип «відкритих дверей робочого кабінету»: нечисленні поезії, які є вираженням мого власного поетичного голосу, перемежаються тут тут з віршованими нотатками та діалогами з моїми друзями-поетами, а також різноманітними версифікаційними експериментами.

Якщо вони вам заважають, їх легко позбутися — для того є вкладочки вгорі сторінки блоґу :).

6 коментарів:

  1. Шановна пані Ольга!
    Я застосував фрагмент Вашого переклада у якості епіграфа у підручнику екології. Він написаний російською, а зараз ми (дуже повільно) робимо український варіант. Коли зробимо - будемо друкувати. Вірогідно, без гіперпосилань на джерела.
    Прошу Вашого дозволу застосувати фрагмент Вашого перекладу зі згадуванням Вашого ім'я, но без посилання на блог.
    Мова йде про цю сторінку: http://batrachos.com/Пояснювальне_значення
    З повагою,
    Дмитро Шабанов

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Мені дуже приємно, пане Дмитро, що Ви обрали саме мій переклад серед існуючих. Авжеж, у такій ситуації гіперпосилання не є потрібним. Ви можете використовувати цей фрагмент у своєму підручнику, як в електронному, так і друкованому вигляді. І перепрошую, що не відповіла раніше, служба Blogger чомусь тільки сьогодні повідомила мені, що є нові коментарі, які очікують на модерування. Удачі Вам із Вашим підручником!

      Видалити
  2. Доброго дня, Олю. Я натрапив на Ваш переклад вірша "Тигре, Тигре" і... Боже. Я, звичай, всього лиш 21-річнтй хлопець з незавершеною вищою освітою, але це... У Вас просто божемтвенна манера перекладу. Ви наче робите нову мову. Це реально круто

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дуже дякую за Ваші слова, пане Філіпе! Для мене, людини з російськомовної родини, дізнатись про таке сприйняття моєї роботи — велика підтримка.

      Видалити
  3. Я учениця 9 класу Костопільського НВК. Я готую науково дослідницьку роботу із зарубіжної літератури. Я знаю що Ви перекладали твори Вільяма Блейка. Чи не могли б Ви відповісти на декілька питань?
    1) Чому Ви вирішили перекладати поезію саме Вільяма Блейка?
    Що Вас до цього спонукало?
    2) За допомогою яких проміжних текстів Ви перекладали твори В.Блейка?
    3) Розкажіть, будь ласка про Вашу стратегію перекладу блейківської поезії.
    4) Які труднощі у Вас виникали під час перекладу поезій В.Блейка?
    5) Чи завжди Ви дотримуєтеся форми тексту оригіналу, його змісту.
    6) Коли ви почали перекладати твори В.Блейка?
    7) Чи вплинули на Вашу перекладацьку версію гравюри англійського митця.
    8) Чи використовували Ви Біблію або коментарі перекладаючи "Ягня".

    Дякую.
    З повагою Дарина.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добридень, пані Дарино!
      Запитань на цілу дисертацію :), але спробую відповісти.

      1) Блейківський «Тигр» був одним з перших у моєму житті поетичних перекладів, власне, радше експериментом, як і кілька инших перекладів з Блейка та Водсворта, бо в той час, коли я їх робила, я була (і досі є) технічним перекладачем і мені просто захотілося спробувати перекласти кілька давно знайомих віршів. Колись мені запали в пам’ять рядки «Tiger, Tiger, burning bright In the forests of the night», збудили уяву... А ще мене зацікавило те, що казав про цього поета Шрі Ауробіндо (Purani A. B. “Evening Talks with Sri Aurobindo”).
      2) Усі вірші я перекладаю тільки з оригіналу, тож жодними проміжними текстами не користуюся. Адже переклад з проміжного тексту був би перекладом проміжного тексту, а не перекладом Блейка :)
      3) У мене немає стратегії. Навпаки, кожен вірш я намагаюся читати так, ніби узагалі не бачила у житті жодного вірша, і перекладати так, ніби ніколи й нічого досі не перекладала. Тоді спілкування з твором не затьмарюється досвідом і я отримую шанс побачити і почути те, що він насправді собою являє, та спробувати це відтворити.
      4) Вірші поетів такого рівня неможливо перекласти — адже переклад має випромінювати таку ж силу, як оригінал. Але це ще дрібниці порівняно з иншим. Блейківська поезія — запис його духовного і містичного досвіду. Той, хто не мав такого ж досвіду, неспроможний це відтворити. Це проблема перекладу будь-якої подібної поезії. Ми здатні перекласти лише слова — марна справа :) Читаючи кожен свій переклад (як і кожен чужий), я лиш відчувала, як безмежно він далекий від оригіналу і наскільки відмінне враження справляє — попри доволі точне відтворення його тексту.
      5) У еспанського поета Леона Феліпе є чудовий вірш, другий у циклі «Поезієзнавство»: https://olga-zdir.blogspot.com/2018/05/Leon-Felipe.Preceptiva-Poetica.html Ось те, про що він у ньому каже, — те, що лишається, коли прибрати з поезії усі її менталізовані складові, — я і намагаюся передати. Щодо решти, тобто форми і змісту, — я докладаю усіх можливих зусиль, аби не згубити жодного елемента, але зрештою чимось завжди доводиться жертвувати, бо усе зберегти неможливо.
      6) У 2013 році.
      7) Хто зна...
      8) Ні, але я знала, що у цього слова у вірші два рівня розуміння, бо у християнстві вираз «агнець божий» чи «боже ягня» використовується для позначення Христа.

      Сподіваюсь, мої відповіді будуть вам корисними.
      І удачі!

      Видалити