Про мене, мої переклади і цей блоґ

Про мене

Мене звати Ольга Здір. Я фаховий перекладач, утім, як то часто буває в моїй професії, за освітою не філолог — я вивчала прикладну математику і колись працювала програмістом. Та ось уже багато років я заробляю перекладами науково-технічної та юридичної тематики. А джерелом натхнення і радости стали для мене переклади поетичні.

Перекладаю я переважно еспаномовну поезію, але иноді також англо- франко-, португало- та італомовну. У моєму доробку переклади творів понад 80 поетів Європи й Латинської Америки, а кількість перекладених поезій наближається до семи сотень.

Їхній структурований перелік (за винятком робіт, доступ до яких я з різних причин не відкриваю) можна побачити на сторінці «Зміст» цього блоґу.

Про цей блоґ

Цей блоґ є моєю творчою майстернею, де можна побачити більшість з того, що я перекладаю. Це не засіб публікації, а радше відкриті двері мого кабінету, бо мої переклади, які ви тут бачите, не є завершеними роботами, я їх постійно вдосконалюю. Иноді я розміщую два різних варіанти свого перекладу однієї поезії — так буває, коли вони виражають різні аспекти оригінальної поезії і мені не вдається їх поєднати або просто цікаво дослідити в такий спосіб оригінал.

Тому я прошу не відтворювати на инших ресурсах мої переклади або ж принаймні давати посилання на цей блоґ.

Ті, хто фахово працює із текстами, знають, що їх обов’язково треба роздруковувати, бо папір виявляє помилки, пропущені під час вичитки з екрану. Подібним чином відкриття доступу до перекладу через інтернет, навіть якщо його ніхто не прочитає, допомагає мені виявити недоліки, ніби подивившись на нього очима инших людей.

Кожний допис у цьому блозі містить не лише мій переклад, а й увесь його робочий контекст. Я наводжу оригінал поезії, а також инші її переклади українською та російською (й иноді білоруською) мовами, які я розшукую, коли первісна версія мого перекладу готова, аби порівняти з ними те, що у мене вийшло. Переважно це відомі роботи, що належать перу знаних поетів-перекладачів, та в деяких випадках я  включаю в допис і посилання на роботи перекладачів-початківців. Ці добірки перекладів далекі від вичерпности: переважно це те, що вдалося розшукати у мережі і що на мою думку з тих чи инших причин заслуговує на увагу. Роботи инших перекладачів потрібні мені для порівняння та професійного зростання: я досліджую різні перекладацькі рішення та підходи, вчуся у своїх колег.

Також я шукаю для кожної поезії аудіозаписи її прочитання в оригіналі та співані версії, щоб можна було почути, як вона звучить у різних інтерпретаціях, зануритися в її музику (бо сама я не прочитаю її так, як носії мови). Особливо радію, коли вдається знайти авторське прочитання.

А ще я нерідко супроводжую переклад власними коментарями і навіть розлогими дослідженнями чи міркуваннями, аналізую незрозумілі особливості поезії, її образи, з’ясовую обставини її написання тощо.

Тому, хто сюди завітає, усе це дає можливість скласти максимально точну уяву про оригінальний твір і разом зі мною поміркувати над тим, як можна його перекласти і які виклики постають перед перекладачами поезії.

Про мої переклади

У наукових суперечках на тему «як перекладати поезію» зламано багато списів, і філологи визнають, що тут немає і не може бути єдиного правила. Тож кожен перекладач обирає ті принципи перекладу, які йому ближчі.

Щодо мене, то головний мій принцип — «жодних принципів»! Я вважаю, що, позаяк кожна поезія унікальна, то і перекладатись кожна має по-своєму, — а як саме, вона сама підкаже тому, хто поводитиметься з нею уважно, тактовно і бережко, відсторонившись від власного «Я» аж до повного його зникнення.

Тож я просто намагаюся вловити усе те сутнісне, що є основою обраної для перекладу поезії, її ядром, її неповторними рисами, і саме це передати найточніше. Це може бути одкровення, думка, почуття, настрій, яскравий і неповторний образ або низка образів, унікальний погляд поета, особлива музика звуків і слів... а иноді — один чи кілька рядків, які назавжди запам’ятовувались тим, хто її прочитав, і навіть зажили окремим життям, ставши епіграфами до інших творів, крилатими словами, візитівкою поета...

На моє переконання, поезія тоді лише стає досконалою, коли кожне слово у ній на своєму місці і жодного не додати, не замінити і не прибрати та коли ці слова разом із її звучанням утворюють ідеальне й гармонійне поєднання, відтворюючи те, вираженням чого є ця поезія. Тому, маючи сказане вище за пріоритет, водночас я у кожному своєму перекладі прагну здійснити нездійснене: створити гармонійний художній твір, слова якого були б точним порядковим перекладом оригіналу і при тому звучання, зокрема ритміка й особливості римування оригінальної поезії, також було би збережено. Звісно, навіть коли це вдається (а таке трапляється, щораз буваючи незбагненим дивом), переклад не стає точним відтворенням оригіналу — бо і сам автор не зміг би відтворити його в точності иншою мовою. А навіть приблизно поезію не відтворить у перекладі ніхто, окрім її автора, бо хто ж може з упевненістю сказати, що мислить і відчуває те саме, що він? Особливий талант може дозволити перекладачеві доторкнутись того прообразу, тої вібрації, що її упіймав автор, через якого вона знайшла своє матеріальне вираження в оригіналі. Та пройшовши крізь свідомість цих двох: автора і перекладача, — той прообраз трансформується у кожного по-своєму і результатом однаково стають дві різні поезії.

Про мої власні поезії у цьому блозі

Щодо моїх власних віршів, що їх можна натрапити у цій моїй майстерні, то і щодо них діє принцип «відкритих дверей робочого кабінету»: нечисленні поезії, які є вираженням мого власного поетичного голосу, перемежаються тут тут з віршованими нотатками та діалогами з моїми друзями-поетами, а також різноманітними версифікаційними експериментами.

Якщо вони вам заважають, їх легко позбутися — для того є вкладочки вгорі сторінки блоґу :).