***
Я в списку кораблів спинивсь на половині:
Протяглий вивід сей, сей поїзд журавлиний,
Що над Елладою здійнявся в небеса.
На царських главах піна божественна, —
Куди ви пливете? Коли би не Єлена,
Що Троя вам сама, аргів’янські мужі?
Кого же слухати? І ось Гомер мовчить,
А море хвилі красномовства мчить
І з гуркотом кладе мені до приголов’я.
1915
.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)
Це мій перший і єдиний в цьому блозі переклад з російської, зроблений колись на конкурс премії «Метафора» — не так задля премії чи автора, як задля цього конкретного твору, який я дуже люблю. І також задля спроби перекладу зі спорідненої мови — це завдання, як я і очікувала, виявилося набагато складнішим за переклад з романських мов, з якими українська майже не перетинається лексично.