Осип Мандельштам. Безсоння. І Гомер...

 
***
 
Безсоння. І Гомер. І вітер в парусах.
Я в списку кораблів спинивсь на половині:
Протяглий вивід сей, сей поїзд журавлиний,
Що над Елладою здійнявся в небеса.
 
Мов журавлиний клин ув обрії чужі, —
На царських главах піна божественна, —
Куди ви пливете? Коли би не Єлена,
Що Троя вам сама, аргів’янські мужі?
 
І море, і Гомер — все пойнято любов’ю.
Кого же слухати? І ось Гомер мовчить,
А море хвилі красномовства мчить
І з гуркотом кладе мені до приголов’я.

1915
 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Це мій перший і єдиний в цьому блозі переклад з російської, зроблений колись на конкурс премії «Метафора» — не так задля премії чи автора, як задля цього конкретного твору, який я дуже люблю. І також задля спроби перекладу зі спорідненої мови — це завдання, як я і очікувала, виявилося набагато складнішим за переклад з романських мов, з якими українська майже не перетинається лексично.

***
 
Бессонница. Гомер. Тугие паруса.
Я список кораблей прочел до середины:
Сей длинный выводок, сей поезд журавлиный,
Что над Элладою когда-то поднялся.
 
Как журавлиный клин в чужие рубежи —
На головах царей божественная пена —
Куда плывете вы? Когда бы не Елена,
Что Троя вам, одна, ахейские мужи?
 
И море, и Гомер — все движется любовью.
Кого же слушать мне? И вот Гомер молчит
И море черное, витийствуя, шумит
И с тяжким грохотом подходит к изголовью.
 
1915

У цієї поезії, окрім чималої кількості конкурсантів, є ще один чудовий український перекладач:

 
***

Безсоння. І Гомер. І пружність парусів.
Я кораблям лічбу довів до половини.
Цей довгий виводок, цей поїзд журавлиний,
Що над Елладою піднявся і злетів.
 
Як журавлиний клич — до невідомих меж…
В священній піні — чола і рамена.
Ахейські воїни! Коли б то не Гелена,
Чи Троя вам, сама, була б потрібна теж?
 
І море, і Гомер — тримаються любов’ю.
Кого ж бо слухати? І от затих Гомер,
Лиш море Чорнеє вітійствує тепер
І гуркотом важким сягає узголов’я.
 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Ігора Качуровського з видання
                                                  «Ігор Качуровський. Круг понадземний.
                                                    Світова поезія від VI по XX століття», 2007)