Люіс Карльос Льопес. Ще одне враження

Зі збірки «Про все потроху» (1910)

Ще одне враження

Це давня історія

 Ніцше

А кухню,

що пахне не ружами,

розташовано поруч із нужником.

Живий образ
латинського будню.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Люіс Карльос Льопес. Одного осіннього вечора

Зі збірки «Про все потроху» (1910)

Одного осіннього вечора

У вікно своєї квартири

бачу садок, куди біжать діти

від дверей муніципальної школи.

Зграйкою папуг вони порхають

поміж дерев і розсіюються

серед їхніх дрантивих віял...

Ніщо не порушує тиші.

Лиш повторює тему фонтану

навколишня порожнеча,

поки сонце,

мов велетенський жовток у яєшні,

печально споглядає

дзвіничний хрест...

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Люіс Карльос Льопес. У провінції

Зі збірки «Про все потроху» (1910)

У провінції

Картахена-де-Індіас, найшляхетніше

 і найбільш героїчне місто, крокує

 дорогою прогресу.

«Ель Порвенір» («Майбутнє»)

Вуличками

кривулястими

віддаляються

парубки і дівчата.

Вони виходять

із дряглого храму.

І назавтра містечко

лишатиметься

тим самим:

дрімлива котяча сієста

на тротуарах.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Люіс Карльос Льопес. Вечірні враження

Зі збірки «Про все потроху» (1910)

Вечірні враження

Квіту й парості

пахощі ніжні.

Запах палуки

сентиментальний і вишуканий...

І під тим самим сонцем —

цибулі й капусти сморід,

що смажаться у жарівні.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)