Модерна поезія

What do you read, my lord?

Правдиві поети не ставлять ні ком ні крапок
Рядків не римують і розміром не обтинають
Най вільними будуть най вони перетікають
Без границь і зв’язків слово у слово рядок у рядок
Фраза у фразу
Має вільно текти крізь свідомість такий необмежений вірш
Із безкраєм змислів із безліччю прочитань
І в кожній свідомості має себе віднайти
Струмувати сенсом особим
Ритмом особим звучати

***

Ось дають мені глек
кажуть диви який красний
яка досконала робота
у нім еліксир життя
роздивляюсь здивовано
пощерблений незугарний
замість плюскоту шерхіт
нахиляю
пісок і жорства
кілька засохлих комах
крильце метелика
та павучок що втікає
беру лупу і роздивляюся
розсип здрібнілих слів
розкришених спорохнявілих
Усміхаюсь спогадую Гамлета

Вітер

Добре, а чи погане —
вітер усе розвіє,
сльози осушить вітер,
полем розкотить сміх,

і, як тебе не стане,
тільки ім’я твоє стиха,
любе ім’я твоє стиха
комусь прошепотить.

. . .

Та коли ти ітимеш,
здійметься інший вітер,
легкий, веселий, іскристий, —
він підхопить твій спів

і просто туди порине,
де з вуст божественних лине
щомить новий і незмінний
світотворіння мотив.



Федеріко Гарсія Льорка. Білий альбом. Третя сторінка


Із циклу «Сюїти:

Третя сторінка
Вигадки

(Снігові зорі)

Є гори,
що хочуть
бути водою,
і винаходять покрови
зіркові.

(Хмари)

І є такі гори,
які хочуть мати
крила,
вони винаходять хмари
білі.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Федеріко Гарсія Льорка. Пісня («Тук-тук» — у вікно)

Пісня

«Тук-тук»
     — у вікно.
Хто то є?
То Осінь знов.
Чого хочеш?
Свіжість скронь.
Я не хочу віддавать.
Сама можу відібрать.

«Тук-тук»
     — у вікно.
Хто то є?
То Осінь знов.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)