Федеріко Гарсія Льорка. Серпень…

Із циклу «Пісні»:
— «Теорії»
Серпень…

Серпень.
Персик солодший від цукру.
Сонце в жаркому післяполудні
наче кістка у фрукті.

В полі твердо і жовто, неторканий,
усміхається кияшок кукурудзи.

Серпень.
Із хлібом чорним
дітлахам стиглий місяць смакує.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)


Agosto...

Agosto.
Contraponientes
de melocotón y azúcar,
y el sol dentro de la tarde,
como el hueso en una fruta.

La panocha guarda intacta
su risa amarilla y dura.

Agosto.
Los niños comen
pan moreno y rica luna.


  
Серпень

Серпень —
рівнодійова
соку персика і цукру.
Сонце в тихім надвечір’ї
наче кісточка у фрукті.

Всміхаються твердо й ціло
жовті зуби кукурудзи.

Серпень,
їдять діти
чорний хліб і місяць круглий.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Миколи Лукаша)


Август…

Август.
Персики и цукаты,
И в медовой росе покос.
Входит Солнце в янтарь заката,
Словно косточка в абрикос.

И смеется тайком початок
Смехом желтым, как летний зной.
Снова август.
И детям сладок
Смуглый хлеб со спелой луной.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  (пер. Анатолия Гелескула)


Август…

Август.
Персик зарей подсвечен
и дрожат леденцы стрекоз.
Входит солнце в янтарный вечер,
словно косточка в абрикос.

Крепкозубый налит початок
смехом желтым, как летний зной.
Снова август.
И детям сладок
смуглый хлеб со спелой луной.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  (пер. Анатолия Гелескула)


Август

На закате персик
и сахар — соперники,
солнце вечернее —
косточка пло́да.
Кукурузный початок нетронут,
улыбается желтозубо и твёрдо.
Август.
У детей еда одна:
хлебец чёрный, спелая луна.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  (пер. Ольги Шаховской (Пономаревой))



Август

Август.
Персик и сахар
спорят — кто из них слаще,
в мякоти сумерек солнце —
косточкою блестящей.

В улыбке початка сквозит
крепкая желтизна.
 
Август.
Детям по вкусу
смуглый хлеб и дыня-луна.

 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Павла Грушко з видання
                                                       «Облачение теней», 2015)


Послухати в оригіналі:

Читає іспанський поет Рафаель Альберті (1902–1999)

Cпіване виконання на музику Vicente Monera:





Спогад про цю поезію навіяв оцей місяць над Києвом у ніч з 29 на 30 липня 2013 року... З того дня і почався мій блог.