Yesterday
Сесарові Монтесу
Очевидно, що днів, які нам випаде прожити,
ніколи не буде достатньо,
особливо,
якщо наші дії будуть вагомішими за слова.
У світі забагато блакитних ранків,
забагато дітей, що безгучно зростатимуть
у нашій і без того мовчазній пам’яті.
Але в якомусь місті на нас усе ще чекатиме
дівча, розпатлане, мов повітряні змії далекого минулого,
якому, можливо, пояснимо одного дня,
що земна печаль є тимчасовою справою
нашого власного серця.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)