Пісня хлопчика о семи серцях
Семеро сердець я маю.
А свого не нашукаю.
У високих горах, мамо,
я із вітром зустрічаюсь.
Сім дівчат мене спіймали
у люстерка, у свічада.
Мої у́ста — сім пелю́сток —
де у світі не співали.
Щирицеві мої судна
весел і снастей не знали.
Скільки жив я на чужині,
а своїх безцінних таїн
зберегти я не умію,
мимохіть та розкриваю.
У високих горах, мамо,
(серце мóє між зірками
та між лунами блукає)
я із вітром зустрічаюсь.
Семеро сердець я маю.
А свого не нашукаю!
. . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . (переклад мій)