Федеріко Гарсія Льорка. Романс про місяць, місяць

Із циклу «Циганський романсеро»

Романс про місяць, місяць

Кончіті Гарсії Льорці

Місяць до кузні ступила

зі шлейфом із туберози.

І дивить ся, дивить хлопчина
зачарованим позором.
У тремтливім повітрі
місяць руками рухає
і каже, чуттєва й чиста,
свої олив’яні груди.
— Тікай-но, красуне-місяць,
скоро цигане будуть!
Вони ж бо із твого серця
перснів і намист накують.
— Ах, не спиняй мого танцю,
коли цигани вернуть,
ти спатимеш на ковадлі
й оченят не розклепиш.
— Місяцю, місяцю мила,
вже чую циганських коней!
— Облиш, не стопчи, дитино, 
спідниць крохмалених моїх.

Наближується комонник —

рівниною постук лине.

У кузні хлоп’я німотне

з заплющеними очима.

Проміж оливи простують

бронза і сон — цигани.

Погляди у нікуди,

гордовиті постави.

Леляк закричав на гілці,

які ж то пронизливі звуки!

У небо уводить місяць

дитину, узявши за руку.

Лемент циганський зринув,

кузня повниться пла́чем.

І дивить ся, дивить повітря —

нічний недремний споглядач.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Примітки
«Місяць до кузні ступила» — місяць (luna) в іспанській мові жіночого роду.
В основу цього романсу, імовірно, лягло старовинне іспанське циганське повір’я про те, що від світла місяця (який вони називають сонцем мертвих) може померти немовля.
Кончіта Гарсія Льорка — сестра поета.

Romance De La Luna, Luna

A Conchita Garíca Lorca

La luna vino a la fragua

con su polisón de nardos.

El niño la mira mira.

El niño la está mirando.

En el aire conmovido

mueve la luna sus brazos

y enseña, lúbrica y pura,

sus senos de duro estaño.

Huye luna, luna, luna.

Si vinieran los gitanos,

harían con tu corazón

collares y anillos blancos.

Niño, déjame que baile.

Cuando vengan los gitanos,

te encontrarán sobre el yunque

con los ojillos cerrados.

Huye luna, luna, luna,

que ya siento sus caballos.

Níno, déjame, no pises

mi blancor almidonado.

    El jinete se acercaba

tocando el tambor del llano

Dentro de la fragua el niño,

tiene los ojos cerrados.

  Por el olivar venían,

bronce y sueño, los gitanos.

Las cabezas levantadas.

y los ojos entornados.

  ¡Cómo canta la zumaya,

ay cómo canta en el árbol!

Por el cielo va la luna

con un niño de la mano.

  Dentro de la fragua lloran,

dando gritos, los gitanos.

El aire la vela, vela.

El aire la está velando.



Зірка зайшла до кузні...

Зірка зайшла до кузні —
на тілі турнюр із нардів.
Дивиться, дивиться хлопчик,
задивляється, гарний.
Звихрилося повітря
рук швидким миготінням.
Зірки цинові перса
похітливі і невинні.
— Тікай, зоре, зоре, зоре,
бо прийдуть цигани. Щезни!
Відразу із твого серця
нароблять намиста й перснів.
— Облиш! А я потанцюю.
Вони лиш тебе побачать —
на наковні ти заплющиш
очиці свої хлоп’ячі.
— Тікай, зоре, зоре, зоре,
Я тупоти коней чую.
— Облиш! Білота крохмальна
нехай іще потанцює.

А вершник вже наїжджає,
б’ючи в барабан рівнини,
хлопчик склепив у кузні
навіки вічка невинні.
Під тінню олив цигани —
смаглява, як бронза, врода.
Вони примружили очі
і голови держать гордо.
Кричать настрашені сови —
і дерево — ой, співає!
На небо — з хлопчиком разом
зіронька випливає.
Всередині кузні плачуть
цигани: кричать і просять.
Заголосився вітер
по зірці голосить!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Василя Стуса)

Про царівну Місяцівну

Прийшла в кузню Місяцівна

в серпанковім покривалі,

хлопчик дивиться на неї —

краса очі пориває.

Має білими руками,

аж малому серце в’яне,

вислоняє, грішна й чиста,

тугі перса олив’яні.

«Тікай, тікай, Місяцівно,

6о як вернуться цигани,

накують із твого серця

намиста й перснів багато».

«Дай я, хлоню, потанцюю,

бо як вернуться чхавале,

ти з закритими очима

лежатимеш на ковадлі».

«Тікай, тікай, Місяцівно!

Чуєш, тупотять бахмати?»

«Ну-бо, хлоню, не топчися

по білі моїй крохмальній».

Битим шляхом скаче вершник,

мов у бубон, в шлях бабаха,

а вже в кузні малий хлопчик

склепив віченьки, бідаха.

Гаєм їхали цигани,

мусянджовії примари.

Очі мружили набакир,

рівно голови тримали.

А в тім гаю пугач пуга,

пугач пуга тоскно й жаско...

Пливе небом Місяцівна,

за руку держить хлоп’ятко.

В кузні туж, у кузні лемент,

плачуть, голосять цигани,

а царівну Місяцівну

повивають хмари, хмари.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Миколи Лукаша)

Романс о луне, луне

Луна в жасминовой шали

явилась в кузню к цыганам.

И сморит, смотрит ребенок,

и смутен взгляд мальчугана.

Луна закинула руки

и дразнит ветер полночный

своей оловянной грудью,

бесстыдной и непорочной.

— Луна, луна моя, скройся!

Если вернутся цыгане,

возьмут они твое сердце

и серебра начеканят.

 — Не бойся, мальчик, не бойся,

взгляни, хорош ли мой танец!

Когда вернутся цыгане,

ты будешь спать и не встанешь.

— Луна, луна моя, скройся!

Мне конь почудился дальний.

— Не трогай, мальчик, не трогай

моей прохлады крахмальной!

Летит по дороге всадник

и бьет в барабан округи.

На ледяной наковальне

сложены детские руки.

Прикрыв горделиво веки,

покачиваясь в тумане,

из-за олив выходят

бронза и сон — цыгане.

Где-то сова зарыдала —

Так безутешно и тонко!

За ручку в темное небо

луна уводит ребенка.

Вскрикнули в кузне цыгане,

эхо проплакало в чащах...

А ветры пели и пели

за упокой уходящих.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Анатолия Гелескула)

Тут (дисертація Ольги Мусаєвої «Рецепция творчества Федерико Гарсиа Лорки в русской культуре (1930–1960-е гг.)») можна ознайомитись з багатьма іншими перекладами (стор. 179) цієї поезії, а також із їх порівняльним аналізом та різноманітними відомостями про поезію (стор. 93). 

Див. також переклад українською Сергія Осоки (в його блозі).

Послухати в оригіналі:

http://www.youtube.com/watch?v=epY6ZvgUfvI — прочитання

http://www.youtube.com/watch?v=x9eWIz1mnlI — прочитання

http://www.youtube.com/watch?v=Qx_WnMetRyQ — прочитання

http://www.youtube.com/watch?v=7OjC1wn1D4c — співає відомий виконавець канте фламенко і канте хондо  José Maldonado Maldonado (1925–2000), що виступав під псевдонімом Pepe Albaicín

http://www.youtube.com/watch?v=G03oGsAz3ZM — співає José Monge Cruz (1950–1992), що виступав під псевдонімом Camarón de la Isla — іспанский кантаор, культовий в Іспанії співак сучасного фламенко циганського походження

Кілька сучасних інтерпретацій:

http://www.youtube.com/watch?v=VMVJf3hKTws  — співає Ana Belén

http://www.youtube.com/watch?v=91oVjPfCPNA — на музику Vicente Monera