Одного осіннього
вечора
У вікно своєї квартири
бачу садок, куди біжать діти
від дверей муніципальної школи.
Зграйкою папуг вони порхають
поміж дерев і розсіюються
серед їхніх дрантивих віял...
Ніщо не порушує тиші.
Лиш повторює тему фонтану
навколишня порожнеча,
поки сонце,
мов велетенський жовток у яєшні,
печально споглядає
дзвіничний хрест...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
De «Varios a
Varios» (1910)
En una tarde otoñal
Desde
mi cuarto miro la plazuela
donde
corren los chicos
que
salen de la escuela
municipal.
Con vuelo de pericos,
la
estudiantil parvada
se
aleja entre los rotos abanicos
de los
árboles...
Nada
turba
el largo silencio. Y solamente
repite
el mismo tema
de la
fuente
la
oquedad del ambiente
solitario,
mientras
el sol,
como
una enorme yema
de
huevo frito, atisba tristemente
sobre
la cruz de un campanario...
Немає коментарів:
Дописати коментар