З’ява поезії

Просто у гаморі дня,
серед бійок і сум’яття —
маленька прозора ясність,
жива пульсуюча радість...
в ній усе набуває виразности,
немов виступає з туману:
звуки, контури, барви...
і кожна річ промовляє,
свою сутність виповідаючи;
а тоді у кінчиках пальців
щось з’являється і виявляє себе
слів легкими рядками.

Немає коментарів:

Дописати коментар