Вітер на острові
Вітер — се кінь: послухай,
послухай, як він скаче
то небом, то морями.
Мандрує цілим світом
й мене з собою хоче
забрати в дальні далі.
В руках своїх сховай мене
цю ніч, лиш ніч єдину,
як розбиває злива
о море і об землю
уста неізчисленні.
Послухай: мене кличе,
навскач несучись, вітер,
щоб віднести далеко.
Твоє чоло до мого,
твої вуста до моїх —
тіла наші пов’язані
коханням, що нас спалює,
тож хай промчить він мимо,
мене не змігши взяти.
Нехай несеться чвалом
з короною із піни,
він кличе і шукає
мене в пітьмі вологій,
а я у твої очі
занурений великі,
і — лиш цієї ночі —
спочину я, кохана.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
El viento en la isla
El viento es un caballo:
óyelo cómo corre
por el mar, por el cielo.
Quiere llevarme: escucha
cómo recorre el mundo
para llevarme lejos.
Escóndeme en tus brazos
por esta noche sola,
mientras la lluvia rompe
contra el mar y la tierra
su boca innumerable.
Escucha como el viento
me llama galopando
para llevarme lejos.
Con tu frente en mi frente,
con tu boca en mi boca,
atados nuestros cuerpos
al amor que nos quema,
deja que el viento pase
sin que pueda llevarme.
Deja que el viento corra
coronado de espuma,
que me llame y me busque
galopando en la sombra,
mientras yo, sumergido
bajo tus grandes ojos,
por esta noche sola
descansaré, amor mío.
Ветер на острове
Ветер словно
скакун на воле:
ты прислушайся,
как он скачет,
скачет по морю и
по небу.
Ветер хочет
умчать меня, слышишь,
как он мчится по
белу свету,
чтоб меня унести
куда-то.
Спрячь меня от
него в объятьях
на одну эту ночь,
покуда
ливень вдребезги
разбивает
об уступы земли и
моря
свои несчётные
губы.
Слышишь, как
зовёт меня ветер,
как летит он в
диком галопе,
чтоб меня унести
куда-то.
Наши лица с тобою
— рядом,
наши губы с тобою
— рядом,
навсегда тела
наши слиты
нас сжигающею
любовью,
и проносится
ветер мимо
и меня унести не
может.
Дай же ветру
промчаться мимо,
в белой пене,
словно в короне,
пусть меня он
ищет и кличет,
свой галоп
продолжая во мраке,
покуда я,
погружаясь
в твои огромные
очи,
единственной этой
ночью
отдыхаю, любовь
моя.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Маргариты Алигер,
1977)
Співане виконання:
https://www.youtube.com/watch?v=g8iO9Etwlq8 —
Vicente Monera
Немає коментарів:
Дописати коментар