Франсіско «Пако» Урондо. Моя кохана земле

Моя кохана земле
 
Настав час втрачати
невинність, це
заціпеніння істот, які досі
не спромоглися взяти на себе
відповідальність за пам’ять
світу, до якого щойно народилися.
 
Але ми, чоловіки
уже дорослі, можемо забувати, ми
чудово знаємо, що маємо
робити, щоб уразити
теперішнє, щоб зруйнувати його.
 
Тут ні в кого
немає права відволікатися,
боятися, заїкатися
від обурення, йойкати з подиву.
 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)
 
Mi tierra querida
 
Ya es hora de perder
la inocencia, ese
estupor de las criaturas que todavía
no pudieron hacerse cargo
de la memoria
del mundo al que recién nacieron.
 
Pero nosotros, hombres
grandes ya, podemos olvidar, sabemos
perfectamente qué tendríamos
que hacer para dañar
el presente, para romperlo.
 
Aquí nadie
tiene derecho a distraerse,
a estar asustado, a rozar
la indignación, a exclamar su sorpresa.