Показ дописів із міткою Пісні для дітей. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Пісні для дітей. Показати всі дописи

Федеріко Гарсія Льорка. Севільська пісенька

Із циклу «Пісні»:
Севільська пісенька

Соліті Салінас

Як світає
в помаранчевому гаю,
мед шукають
бджілки золотаві.

Де він, де він, мед?
Де вони шукають?

Онде, Ісабель,
у квітках блакитних.
Там, у розмарині,
бачиш?

(Там є срібний стільчик,
він для пана-бджілки,
а для його пані —
стільчик золотавий.)

Як світає
в помаранчевому гаю.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Федеріко Гарсія Льорка. Ящірок тужить-плаче...

Із циклу «Пісні»:
Ящірок тужить-плаче

Мадемуазель Тересіті Гільєн
під семинотне пригравання на піаніно

Ящірок тужить-плаче.
Ящірка тужить-плаче.

Ящірка і ящірок
із білими фартушками.

Вони невбачай загубили
свою обручку вінчальну.

Ай, колечко, тай з олива,
ай, обручечка олив’яна!

Величезна небесна куля
летить, птахами запряжена.

Кругловиде сонце правує —
капітан у жилеті атласнім.

Погляньте, які вони літні!
Які літні ці двоє ящірок!

Ай, як вони плачуть гірко,
ай, ай, як вони плачуть!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Федеріко Гарсія Льорка. Поспів

Із циклу «Пісні»:
Поспів

В сірім мареві
птах Грифон
перебрався у сіре.
А дівчина Кукуріку
свою білину згубила
і онде ледве видніє.

Щоб увійти в сіризну
помалювавсь і я сірим.
Та як же у тій сіризні
я зазорів!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Федеріко Гарсія Льорка. Краєвид

Із циклу «Пісні»:
Краєвид

Ріті, Кончі, Пепе і Карменсіці

Вечір, завше розвіяний,
нащось у холод убрався.

До запітнілих вікон
діти гуртом припали
і бачать, як жовте дерево
обертаєсь птахами.

Вечір на землю влігся,
уздовж ріки простягшись.
А на даху череп’янім
грає рум’янець яблучний.
  
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Федеріко Гарсія Льорка. Безглузда пісня

Із циклу «Пісні»:
Безглузда пісня

Мамцю мила,
хотів би я стати сріблом.

Синочку,
буде так зимно.

То ліпше
я стану водою чистою?

Синочку,
буде так зимно.

А на пуховиці своїй
мене вишиєш?

Так, дорогий,
заразісінько!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Федеріко Гарсія Льорка. Китайська пісня в Європі

Із циклу «Пісні»:
Китайська пісня в Європі

Моїй похресниці Ісабель Клара

Панна із віялом
іде граційно
місточком без билець
над свіжою річкою.

Стрункі кавалери
в каптани убрані
місток споглядають,
гуляючи празно.

Панна із віялом,
з воланами пишними,
шукає-глядає
собі чоловіка.

Стрункі кавалери
всі мають дружин:
високих білянок
з вимовою чистою.

Цвірки співають
для Заходу.

(Йде по зеленому
панна.)

Цвірки співають
у квітах.

(Кавалери уходять
на північ.)

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Федеріко Гарсія Льорка. Мушля

Із циклу «Пісні»:
Мушля

Наталії Хіменес

Приніс я мушлю з узмор’я.

Всередині неї
співає море.
А серце моє
геть повне водою
з дрібними рибчинками
з тіней і срібла.

Приніс я мушлю з узмор’я.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Примітка
Наталія Хіменес — племінниця видатного іспанського поета Хуана Рамона Хіменеса, у майбутньому — художниця. Ось як пише Хіменес про Льорку: http://www.garcia-lorca.ru/vospominaniya/huan-ramon-himines.html.