Зі збірки «Чорні
герольди»
(1918):
— «Горішні химери»
ПричастяКрале Ліндо! У твоїх венах гуляє
закваска мого небуття колишнього
і життя мого чорний шампан!
Твоє волосся — моїх виноградь
приховані корінці.
Із ниток його виткано митру
моїх втрачених сновидінь.
Твоє тіло — струменів пінистий герць
рожевого Йордану —
хвилюється, наче просвітний батіг,
що впокорює гаспида зла!
Твої руки цнотливих сяйних Гесперид —
у них безкінечности тайна,
вони мов дві білі спасенні дороги,
для хреста два мирущі паростки.
Їх утілено у необорній крові
лазуру мого неуявного!
Твої ноги — два геральдичні жайвори —
з мого вчора являються вічно!
Крале Ліндо! Ноги твої — дві сльози,
що при сходженні Духа я стримав,
коли входив у Світ Вербної неділі
віддаляючись від Віфлеєму назавжди!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
De «Los heraldos negros» (1918):
— «Plafones
agiles»
ComuniónLinda
Regia! Tus venas son fermentos
de mi
noser antiguo y del champaña
negro
de mi vivir!
Tu cabello
es la ignota raicilla
del
árbol de mi vid.
Tu cabello
es la hilacha de una mitra
de
ensueño que perdí!
Tu
cuerpo es la espumante escaramuza
de un
rosado Jordán;
y
ondea, como un látigo beatífico
que
humillara a la víbora del mal!
Tus
brazos dan la sed de lo infinito,
con sus
castas hespérides de luz,
cual
dos blancos caminos redentores,
dos
arranques murientes de una cruz.
Y están
plasmados en la sangre invicta
de mi
imposible azul!
Tus
pies son dos heráldicas alondras
que
eternamente llegan de mi ayer!
Linda
Regia! Tus pies son las dos lágrimas
que al
bajar del Espíritu ahogué,
un
Domingo de Ramos que entré al Mundo,
ya
lejos para siempre de Belén!
Послухати в оригіналі:
Немає коментарів:
Дописати коментар