Зі
збірки «Нова оаза»
Дощова пісня
І за твоїм віконцем,
десь-певне, дощить сьогодні,
так само нечутно, мабуть,
як за моїм дощить.
І знаю я, що цим
ранком, похмурим і непогодним,
до мене, геть проти
волі, думка твоя злетить.
Твоє супокійне серце
перелякано скинеться,
відчувши колишню ніжність,
позабуту давно.
І, якщо ти вишиваєш,
запетлюється нитка,
й усе ще дощитиме в
очу, коли прояснить за вікном.
. . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)