Федеріко Гарсія Льорка. Прощання

Прощання

На перепутті

прощуся.

І своєї душі

дорогою рушу.

Збуджуючи спогади

і недобрі часи,

уступлю у садок

моєї білої пісні

і затремчу,

мов ранкова зірка,

у передсвітті
безгучнім.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Федеріко Гарсія Льорка. Білий альбом. Третя сторінка

Із циклу «Сюїти:

 — Білий альбом»

Третя сторінка

Вигадки

(Снігові зорі)

Є гори,

що хочуть

бути водою,

і винаходять покрови

зіркові.

(Хмари)

І є такі гори,

які хочуть мати

крила,

вони винаходять хмари

білі.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)