Федеріко Гарсія Льорка. Малагенья

Три міста

Присвячується Пілар Суб’яуре

Із циклу «Поема канте хондо»:

— «Три міста»

Малагенья

Смерть

заходить в таверну,

смерть її полишає.

Чорні коні і люди недобрі

проходять глибоко проораними

шляхами старої гітари.

Пахне сіллю й жіночою кров’ю

тубероза приморська пропасна.

А смерть

заходить і йде.

Смерть виходить з таверни,

та все навколо тиняє.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Примітка

Пілар Суб’яурре (1884–1970)  — баскська письменниця, інтелектуалка, піаністка, мистецтвознавець — була другом Льорки

Федеріко Гарсія Льорка. Квартал Кордови

Із циклу «Поема канте хондо»:

— «Три міста»

Квартал Кордови

Ноктюрн

Зоряна злива

не досягне будинку,

ніч не торкнеться тіла,

мертвого тіла дівчини,

не знайде червоної ружі,

що у волоссі ся криє.

Лиш шість плачів солов’їних

крізь ґрати долинуть.

Люди здихають скрушно,

проходячи мимо,

з вуст їхніх гітар зринає

збентежений віддих.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Федеріко Гарсія Льорка. Танець

Із циклу «Поема канте хондо»:

— «Три міста»

Танець

Танцює-гуляє Ка́рмен

вулицями Севільї.

Зіниці її спалахують,
струмить волосся збіліле.

Дівиці,

запніть завіси!

В її голові звиваються

змії жовтошкірої кільця,

і днів відлетілих красені

із нею танцюють, їй сниться.

Дівиці,

запніть завіси!

Будинків контури тануть

уздовж тротуарів спустілих,

і давнім сумом стискається

серце Андалусії.

Дівиці,

запніть завіси!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)