Зі збірки «Романсеро нареченої», 1920
утрьох на літній терасі,
де я випадково побачив вас,
трьох сестер, мов у казці.
І кроків моїх сухий шурхіт
тишу пізнього вечора
луною своєю розрушив.
середульша зі сміхом веселим
гляділа, тобі щось говорячи...
Ти втопила очі у плетиво,
або чомусь сторопіла.
А відтак підвелася
і мені таємницю розкрила
Аж учинком твоїм заскочені,
розмили шибки відображення
профілю твого точеного,
квітці у мрійному сяєві.
Ви були три сестри, як у книжці
із чарівними казками.