Мігель Ернандес. Усміхатись із радісним сумом оливи...

Написано у франкістській в’язниці
в останні роки життя (1939–1942)
Усміхатись із радісним сумом оливи...

Усміхатись із радісним сумом оливи.
І чекати. Невтомно чекати на радість.
В цій сумній і веселій марноті існування
світло кожного дня усміхом золотимо.

Що не день усе більш полоненим і вільним
із цим усміхом смутно-ясним почуваюсь.
По устах твоїх вихори зимні шугають,
по моїх — теплий легіт і досі ще віє.

Легко зноситься усмішка над безоднею:
хоч так само тремтить, її крила — відважні,
вона — міць, що не слабне, і день, що не меркне.

Так і ти, вічний світові виклик — любове,
все підносиш у злеті своєму гарячому,
полишивши, усміхнена, землю і небо.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)



Sonreír con la alegre tristeza del olivo...

Sonreír con la alegre tristeza del olivo.
Esperar. No cansarse de esperar la alegría.
Sonriamos. Doremos la luz de cada día
en esta alegre y triste vanidad del ser vivo.

Me siento cada día más libre y más cautivo
en toda esta sonrisa tan clara y tan sombría.
Cruzan las tempestades sobre tu boca fría
como sobre la mía que aún es un soplo estivo.

Una sonrisa se alza sobre el abismo: crece
como un abismo trémulo, pero valiente en alas.
Una sonrisa eleva calientemente el vuelo.

Diurna, firme, arriba, no baja, no anochece.
Todo lo desafías, amor: todo lo escalas.
Con sonrisa te fuiste de la tierra y del cielo.


Улыбаться с веселой печалью оливы

Улыбаться с веселой печалью оливы,
ожидать, и надеяться, и ожидать,
улыбаться, улыбкою дни награждать.
Веселясь и грустя, оттого что мы живы.

Оттого мои дни так трудны и счастливы,
что в улыбке и ясность и мрака печать.
Ты раскрыла уста, чтобы бурей дышать,
я же — летнего ветра вдыхаю порывы.

Та улыбка взмывает над бездной, растет,
словно бездна, уже побежденная в крыльях.
И вздымает полет, пламенея вдали.

И светлеет, не меркнет, твердеет, как лед.
О любовь, ты всего достигнешь в. усильях!
Ты с улыбкой ушла от небес и земли.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Давида Самойлова)


Послухати в оригіналі:

Чому сум оливи веселий (еспанською):


Немає коментарів:

Дописати коментар