Хосефіна де ля Торре. Післяполудень сонний...

Післяполудень сонний...

Післяполудень сонний,
він улігся на кронах дерев,
і очі йому стуманіли,
аби не бачити вулиці, де невтомний день
порозвішував свої години.
Післяполудень сонний,
він спить, погойдуючись на гіллі.
Вітер уносить його,
і його сновидіння тремтять у повітрі.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

La tarde tiene sueño...

La tarde tiene sueño
y se acuesta en las copas de los árboles.
Se le apagan los ojos
de mirar a la calle
donde el día ha colgado sus horas
incansable.
La tarde tiene sueño
y se duerme mecida por los árboles.
El viento se la lleva
oscilando su sueño en el aire.      

1 коментар:

  1. Олю, чи будете колись робити озвучку своїх перекладів? Як Вам ця ідея? Дуже гарні та якісні переклади!

    ВідповістиВидалити