Чорні ритми Перу
Донові Порфіріо Васкесові А.
Ритми рабства закутого,
супроти туги відчайної,
у такт ланцюговому брязканню,
чорні ритми Перу.
Мою бабусю із Африки,
привезли, убрану у мушлі,
у корабельному трюмі
на каравелі еспанській.
І тавро залізом гарячим
поставили — хрест непозбутний,
ніколи цього не забути!
Удари чорних долоней
перетворювали її болі
у ритми рабства закутого.
За монету, дешевше худоби,
її продали у Лімі
на асьєнду «Бланка моліна»,
де вона працювала у полі
із земляками з Анголи.
Отримували за плату
москітів, що кров їм ссали,
на голій землі спати мали,
і не було кому втамувати
їхню тугу відчайну.
На цукрових плантаціях
народився сумний сокавон ;
біля пресів для рому
негри в санью свій гнів виливали.
Й чорну шкіру їм габарювали
мачете, тростину рубаючи.
А кени в руках індіанців
і негритянські «тамбори»
виспівували сумну долю
у такт ланцюговому брязканню.
Старі негри померли,
та у шурхотінні тростини
іще чути віддалеки
паналівіо і самакуеку.
Іще чути гулянь і співів
їхньої юності луни —
як з Каньєте до Томбукту,
із Чанкаю до Мозамбіку
сягали світлими відзвуками
чорні ритми Перу.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
Примітки
Сокавон і санья — афроперуанські співи, кена — індіанська флейта, «тамбор» (tambor) — «барабан» еспанською; самакуека та паналівіо — афроперуанські танці колоніальних часів.
Сокавон і санья — афроперуанські співи, кена — індіанська флейта, «тамбор» (tambor) — «барабан» еспанською; самакуека та паналівіо — афроперуанські танці колоніальних часів.
Каньєте та Чанкай — території в Перу, Томбукту та
Мозамбік — регіон і держава в Африці.
Рабство в Перу було скасовано у 1854 році.
Докладніше про особливу форму цього вірша, що є традиційною для Перу, розповідається у кінці цього допису.
Рабство в Перу було скасовано у 1854 році.
Докладніше про особливу форму цього вірша, що є традиційною для Перу, розповідається у кінці цього допису.
Ritmos negros del Perú
A don Porfirio Vásquez A.
Ritmos
de la esclavitud
contra
amarguras y penas
al
compás de las cadenas
ritmos
negros del Perú.
De
África llegó mi abuela
vestida
con caracoles,
la
trajeron lo’epañoles
en un
barco carabela.
La
marcaron con candela,
la
carimba fue su cruz
y en
América del Sur
al
golpe de sus dolores
dieron
los negros tambores
ritmos
de la esclavitud.
Por una
moneda sola
la
revendieron en Lima
y en la
Hacienda «La Molina»
sirvió
a la gente española.
Con
otros negros de Angola
ganaron
por sus faenas
¡zancudos
para sus venas!
para
dormir ¡duro suelo!
y nadie
le’consuelo
contra
amarguras y penas.
En la
plantación de caña
nació
el triste socavón;
en el
trapiche de ron
el
negro cantó la saña.
El
machete y la guadaña
curtió
sus manos morenas;
y los
indios con sus quenas
y el
negro con tamborete
cantaron
su triste suerte
al
compás de las cadenas.
Murieron
los negros viejos,
pero
entre la caña seca
se
escucha su zamacueca
y el
panalivio, muy lejos
y se
escuchan los festejos
que
cantó en su juventud.
De
Cañete a Tombuctú,
De
Chancay a Mozambique
llevan
sus claros repiques
ritmos
negros del Perú.
Вірш «Чорні ритми Перу» написано у поетичній формі, що зветься децима (décima).
Ця форма походить з Еспанії, набула поширення в Латинській Америці і має тривалу традицію літературної імпровізації.
Послухати в оригіналі:
читає автор:
https://www.youtube.com/watch?v=kZoqLcWfsjc
альбом 1979 року, у якому автор читає усю збірку «Чорні ритми Перу» разом із музичною групою Cumanana: https://www.youtube.com/watch?v=O6UDZnT3kJU
альбом 1979 року, у якому автор читає усю збірку «Чорні ритми Перу» разом із музичною групою Cumanana: https://www.youtube.com/watch?v=O6UDZnT3kJU
Перуанська децима
Вірш «Чорні ритми Перу» написано у поетичній формі, що зветься децима (décima).
Ця форма походить з Еспанії, набула поширення в Латинській Америці і має тривалу традицію літературної імпровізації.
Децима — це десятирядкова строфа зі сталою схемою римування: аббааггддг, а також вірш на основі таких строф.
У Перу децими читаються співомовкою (речитативом) за моделлю «обов’язкової бази» (pie forzado) — кінцевих рядків строф, визначених вступною строфою. Ця вступна строфа — чотирирядкова, а далі слідують чотири строфи-десими.
Ви могли помітити, що перша строфа поезії «Чорні ритми Перу» складається з останніх рядків решти чотирьох строф — це і є модель «обов’язкової бази».
У минулому складання децим було поширеною родинною розвагою перуанців, нерідко виникали спонтанні змагання децимістів на вечірках та в барах.
Нині традиція речитативного виконання децим особливо поширена у провінціях Півночі (Ламбаєке, П’юра), у містах Ліма, Іка та Арекіпа.
У регіоні Санья проживає один з найвизначніших представників цього поетичного напряму, Ільдебрандо Бріонес (Hildebrando Briones), автор 450 децим. У цьому відео він розповідає про традицію децими.
Таким чином, децима стала формою народної поезії, основаної на простій повсякденній лексиці. Її теми найрізноманітніші, «від дня народження мами до пригод тата, від соціальних до екологічних проблем, а також любов до землі і своєї країни», — каже Ільдебрандо Бріонес.
Дециму можна співати, зокрема під гітарний акомпанемент, що отримав назву сокавон (socavón) — «ритм рабства», під який танцювали старовинний афроперуаньский танець паналівіо.
Нікомедес Санта Крус, негритянський поет Перу, чиєму віршеві «Чорні ритми Перу» присвячено цей мій допис, є автором багатьох децим, натхненних життям перуанського народу і традиціями афроперуанців. В 1964 році він записав своє прочитання вірша у супроводі сокавону . Пізніше Нікомедес переніс цю десиму в реафриканізований музичний контекст, прочитавши її разом з іншими віршами, що склали однойменний альбом, під акомпанемент афро-кубанських барабанних ритмів сантерія (santería) та абаква (abakwá).
Своєю творчістю Нікомедес зламав бар’єр невидимості чорних перуанців, у 1960-х роках його книжки було опубліковано у трьох країнах, а записи продавалися по всьому світі.
Своєю творчістю Нікомедес зламав бар’єр невидимості чорних перуанців, у 1960-х роках його книжки було опубліковано у трьох країнах, а записи продавалися по всьому світі.
Ось відео, у якому він після невеличкого вступу читає, танцюючи, іншу дециму, на ритм перуанського танцю марінера (marinera): https://www.youtube.com/watch?v=LmC0mxcEDYI
Джерела інформації:
La décima — тут є два відео із Ільдебрандо Бріонесом.
Немає коментарів:
Дописати коментар