Браття
Браття мої, брати в далекім краї!
Святою її мовою говорячи,
ви завжди залишатиметесь поруч
з Вітчизною моєю, із Еспанією.
Мовлю «матусю рідна» чи «кохана»,
й поезії кастильські звуки, — води
пересягнувши, — що за насолода! —
овіють вас своїм солодким пахом.
«Друже» гукну, і у Новому Світі
«друже» гукне луна над океаном
і з його хвилею на береги накотиться.
Промовлю «Боже!» з вірою і пристрастю,
і все навколо відповість еспанською,
і гуком «Боже!» цілий світ наповниться.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)