Еміліо Прадос. Опівночі

Опівночі
 

Спить супокій у порту
під укривалом світним,
місяць у небокруг
кітви стромить золоті.
 
Серце,
веслуй!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Media noche
 
Duerme la calma en el puerto
bajo su colcha de laca,
mientras la luna en el cielo
clava sus anclas doradas.
 
¡Corazón,
rema!

Послухати в оригіналі:
https://www.youtube.com/watch?v=DbxOaGa87RM&ab_channel=LAVOZDELALITERATURA