Балдомеро Фернандес Морено. В цьому домі сімдесят десь балконів буде...

В цьому домі сімдесят десь балконів буде...
 
В цьому домі сімдесят десь балконів буде,
сімдесят — і жодної квіточки нема.
Що із ними, Боже? Що вони за люди?
Не люблять барви й пахощі? В серцях у них зима?
 
Від старого каменю голизни одвічної
на балкони їхні чорним сумом віє!
Хіба немає в домі закоханої дівчини?
Хіба нема поета, зануреного в мрії?
 
Ніхто не хоче бачити за вікном частину
життя, спостерігати, його стани плинні?
Як плетуться ружі по білому камінню,
а на чорних ґратках розпукують жасмини?
 
Таким не треба птаства, і жодного мистецтва,
таким недоступна і любов сама.
Ніколи від цілунку не скинеться їм серце...
 
Сімдесят балконів! І квіточки нема!
 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)
 
Setenta balcones hay en esta casa...
 
Setenta balcones hay en esta casa,
setenta balcones y ninguna flor.
¿A sus habitantes, Señor, qué les pasa?
¿Odian el perfume, odian el color?
 
La piedra desnuda de tristeza
¡dan una tristeza los negros balcones!
¿No hay en esta casa una niña novia?
¿No hay algún poeta lleno de ilusiones?
 
¿Ninguno desea ver tras los cristales
una diminuta copia de jardín?
¿En la piedra blanca trepar los rosales,
en los hierros negros abrirse un jazmín?
 
Si no aman las plantas no amarán el ave,
no sabrán de música, de rimas, de amor.
Nunca se oirá un beso, jamás se oirá un clave...
 
¡Setenta balcones y ninguna flor!

Сорок восемь балконов

Сорок восемь балконов у этого дома,

И на все сорок восемь хоть один бы цветок.

Что за люди живут в этих серых хоромах,

Ароматы земли не пустив на порог?

Строй равняют балконы мышиного цвета,

Камень душу гнетет, зажимает в тиски.

Неужели стихов здесь не пишут поэты

И не плачут невесты от внезапной тоски?

Проживающим здесь неужели не надо,

Чтобы вился жасмин и дышал за стеной,

И цветок за окном, как подобие сада,

Говорил о природе, хотя бы ручной?

Вам растения чужды, незнакомы вам птицы,

Вам, не знающим песен, любви и стихов.

Вас обходят дожди, вам не светят зарницы…

…Сорок восемь балконов, и все без цветов.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Валерия Столбова)

 

Послухати в оригіналі:
https://www.youtube.com/watch?v=KkZMhYJFvDw
https://www.youtube.com/watch?v=9bc4ZIsIHjc&ab_channel=fenete
https://www.youtube.com/watch?v=7tzIFcDEN8Y&ab_channel=FernandoPolonuer
https://www.youtube.com/shorts/04LWZj77ZHY
Співане виконання:
https://www.youtube.com/watch?v=QLnndv6iOZ4&ab_channel=folcanto