Норія
Спускався вечір
сумний і запорошений.
У черпаках
непоспішної норії
вода співала
простолюдні копли.
Старий мул снив —
ослюченьку убогий! —
у ритмі звуку
водної темноти.
Спускався вечір
сумний і запорошений.
Не знаю, хто він,
поет шляхетний божий,
який до колеса одвічного
гірокти
додав гармонії води
солодкість
і зав’язав тобі, старенький,
очі!
Лиш знаю, що шляхетний він
і божий,
зі зрілим серцем
знання в пітьмі глибокій.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
сумний і запорошений.
непоспішної норії
вода співала
простолюдні копли.
ослюченьку убогий! —
у ритмі звуку
водної темноти.
сумний і запорошений.
поет шляхетний божий,
який до колеса одвічного
гірокти
солодкість
і зав’язав тобі, старенький,
очі!
і божий,
зі зрілим серцем
знання в пітьмі глибокій.
Примітка. Образ норії не раз зустрічаємо й у Федеріко Гарсії Льорки.
La
tarde caía
triste y polvorienta.
El agua
cantaba
su copla plebeya
en los cangilones1
de la noria lenta.
Soñaba
la mula,
¡pobre mula vieja!,
al compás2 de sombra
que en el agua suena.
La
tarde caía
triste y polvorienta.
Yo no
sé qué noble,
divino poeta,
unió a la amargura
de la eterna rueda
la
dulce armonía
del agua que sueña,
y vendó tus ojos
¡pobre mula vieja!…
Mas sé
que fue un noble,
divino poeta,
corazón maduro
de sombra y de ciencia.
Послухати в оригіналі:
https://www.youtube.com/watch?v=JQ5O2wzvbF8
https://www.youtube.com/watch?v=u8u_afOtqvo&ab_channel=caleidoscope
triste y polvorienta.
su copla plebeya
en los cangilones1
de la noria lenta.
¡pobre mula vieja!,
al compás2 de sombra
que en el agua suena.
triste y polvorienta.
divino poeta,
unió a la amargura
de la eterna rueda
del agua que sueña,
y vendó tus ojos
¡pobre mula vieja!…
divino poeta,
corazón maduro
de sombra y de ciencia.
https://www.youtube.com/watch?v=JQ5O2wzvbF8
https://www.youtube.com/watch?v=u8u_afOtqvo&ab_channel=caleidoscope
Немає коментарів:
Дописати коментар