Хосе Марті. XXXVIII. Про тирана? Кажи про тирана...

Зі збірки «Невигадливі вірші», 1891

XXXVIII

Про тирана? Кажи про тирана

Усе — і над те! Із люттю

Рабських рук, у кайдани закутих,

Затавруй, прицвяхуй тирана!

Про помилку? Що ж, і про помилку,

Про провалля, куди укинула,

Про манівці, про провини —

Все кажи про тирана і помилку.

Про жінку? Через її вчинок

Може, терпиш смертельну муку;

Та життя свого не заплямуй,

Сказавши погано про жінку!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Хосе Марті. XXXIX. Білу троянду плекаю...

Зі збірки «Невигадливі вірші», 1891

XXXIX

Білу троянду плекаю

У липні, як і у січні,

Для товариша щирого,

Якому життя довіряю.

І для навісного нападника,

Що просто у серце поцілив,

Не будяк, не кропиву —

Білу троянду плекаю.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Хосе Марті. XXXVII. Жінко, ось мої груди...

Зі збірки «Невигадливі вірші», 1891

XXXVII

Жінко, ось мої груди,

Які, уже знаю, зраниш;

Було би їм глибшими бути,

Аби ти зранила сильніш!

Бо я помічаю щоразу:

У грудях моїх, — чи не диво? —

Що глибшою є ураза,

То прекрасніші родяться співи.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)