Габріель Селайя. Ні мало ні багато

Ні мало ні багато

Твої груди маленькі

й затуманені очі —

те, чому нема імені,

не збагнувши, обожнюю.

Твої стегна довгасті

і коротке волосся —

що випорскує завжди,

не збагнувши, обожнюю.

Легкий стан, сміх заметливий,

вислови невгаданні,

і глузливий цей погляд

не збагнувши, обожнюю.

Тебе, що зовсім поруч!

Тебе, що так далеко!

І цілую, й не маю,

й, не збагнувши, обожнюю.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Ni más ni menos

Son tus pechos pequeños,

son tus ojos confusos,

lo que no tiene nombre

y no comprendo, adoro.

Son tus muslos largos

y es tu cabello corto;

lo que siempre me escapa

y no comprendo, adoro.

Tu cintura, tu risa,

tus equívocos locos,

tu mirada que burla

y no comprendo, adoro.

¡Tú que estás tan cerca!

¡Tú que estás tan lejos!

Lo que beso, y no tengo,

y no comprendo, adoro.