Зі збірки «Самотності. Галереї. Инші поезії» (1907):
— «Настрої, фантазії, начерки»
Сад Вечір горить одаль од твого саду,
в шарлатнім пломені золоті пахощі
за попелястим і мідяним лісом.
А у твоїм саду — жоржини.
Проклятий сад!.. Його я нині бачу
як штуку перукарську —
із карлицею-пальмою цією
і миртів цих обрізаних шерегою...
й малою помаранчею у кадобі...
І сміх води з фонтану
над білиною мушлі не стихає.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)
Перекладацький коментар
в шарлатнім пломені золоті пахощі
за попелястим і мідяним лісом.
А у твоїм саду — жоржини.
Проклятий сад!.. Його я нині бачу
як штуку перукарську —
із карлицею-пальмою цією
і миртів цих обрізаних шерегою...
й малою помаранчею у кадобі...
І сміх води з фонтану
над білиною мушлі не стихає.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)
Перекладацький коментар
Якось Ірина Корсак, яка знає все на світі і трошки більше про Латинську Америку та її фольклор, розповіла мені, що асонансна рима, в якій не збігаються голосні після останньої наголошеної голосної, в еспаномовному світі вважається за невміле римування і не сприймається, як рима. Що ж, тоді Мачадо тут полінувався нормально заримувати :). А якщо без жартів, то я теж уперше бачу в еспаномовній поезії асонансну риму, в якій збігаються тільки наголошені голосні. Але враховуючи, що і розмір тут перемінний: 11-11-11-7-11-7-11-11-11-7-13 — можемо просто вважати цю поезію трохи модерністськи-авангардною.
De «Soledades. Galerías. Otros poemas» (1907):
— «Humorismos, fantasías, apuntes»
JardínLejos de tu jardín quema la tarde,
inciensos de oro en purpurinas llamas
tras el bosque de cobre y de ceniza.
En tu jardín hay dalias.
¡Malhaya tu jardín!... Hoy me parece
la obra de un peluquero,
con esa pobre palmerilla enana,
y ese cuadro de mirtos recortados...
y el naranjito en su tonel... El agua
de la fuente de piedra
no cesa de reír sobre la concha blanca.
LI. Сад
Вдали, за садом твоим и за лесом,
уже потемневшим, сверкает закат
золотыми, пурпурными языками.
Клумбы с далиями... Твой сад
кажется мне сегодня —
черт побери! — неудачным творением брадобрея.
Подстриженных миртов ряд,
карлица-пальма. На дереве апельсинном,
словно игрушечные, плоды висят...
И над белой ракушкой фонтана
насмешливо и немолчно струйки воды звенят...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Виктора Андреева
из академического издания «Антонио Мачадо.
Полное собрание стихотворений. 1936», 2007)
Послухати в оригіналі:
https://www.youtube.com/watch?v=MLfo2NRtNiI&ab_channel=LavozSilenciosaTv
Співане виконання:
https://www.youtube.com/watch?v=ayvWYuDHFzQ&pp=ygUXSmFyZMOtbiBhbnRvbmlvIG1hY2hhZG8%3D
x
Немає коментарів:
Дописати коментар