Маріо Пайерас. Сьєрра де Чама

Із циклу «Вірші із Сони Рейни» (1972–1974)
Сьєрра де Чама

Ми прибули у світ,
забутий літаками і птахами.
Протягом двадцяти місяців
наше маленьке військо
тягало сельвою свою величезну валку:
три корабельні щогли,
акробатичну трапецію і дрантиве шатро,
пару старезних слонів,
кита із хвостом, зраненим невдячністю матерії,
та инші вражаючі махині.
Ми, що вижили ув останньому потопі,
маємо навчитися орієнтуватися за спогадами,
бо уже багато місяців від сонця немає звісток
і для того, аби побачити,
як сузір’я Оріона виписує в небі свої піруети меланхолійного аероплана,
потрібно дочекатися старості літа.
А проте
купка голокостих більшовиків
ніколи не була такою близькою до повалення зашкарублого закону,
що керує виробництвом усього світового товару.
І ще дві речі ми засвоїли під час дощу:
будь-яка людська спрага має право принаймні на один великий помаранч
й усяка печаль — на один цирковий ранок,
задля чого життя має коли-небудь уподібнитися до квітки
або пісні.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

De «Poemas de la Zona Reina»
Sierra de Chamá

Hemos llegado a un mundo
olvidado por los aviones y los pájaros.
Durante veinte meses
nuestra pequeña tropa arrastró por la selva
su aparatosa impedimenta:
tres mástiles de navío,
trapecios de volatín y una carpa en harapos,
dos elefantes viejos,
una ballena con la cola maltratada por la ingratitud de la materia
y demás artefactos que generan el júbilo.
Quienes sobrevivimos al último diluvio
hemos aprendido a orientamos por los recuerdos,
porque del sol hace ya muchos meses que no se tiene noticia,
y para ver a Orión describiendo en el cielo sus piruetas
de aeroplano melancólico
es necesario esperar la vejez del verano.
Sin embargo,
nunca un puñado de bolcheviques con lombrices
había estado tan cerca de tumbar la ley endurecida
que gobierna la hechura de toda mercancía.
Dos cosas más aprendimos en la lluvia:
cualquier sed de hombre tiene derecho cuando menos a una naranja grande
y toda tristeza a una mañana de circo,
para que la vida sea, alguna vez, como una flor
o como una canción.

Немає коментарів:

Дописати коментар