Літній вечір
Багатій є розбійником
Святий Іван Золотоустий
На сільському майдані
глибока і затишна тінява
запрошує до відрадного
супочину недільного.
Миршавий і недоладний,
голова до требника схилена,
дріботить усевладець громади,
люду темного і сумирного.
Дорога сутана аж сяє,
і вбогість ослячої стайні
не смутить його ні на мить.
А я стою при вікні й промовляю,
рушницю чистячи гайно:
«І що мені з нею робить?»
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
De «De mi
villorrio» (1908)
Tarde
de verano
El rico es un bandido
San Juan
Crisóstomo
La sombra, que hace un remanso
sobre
la plaza rural,
convida
para el descanso
sedante,
dominical...
Canijo,
cuello de ganso,
cruza
leyendo un misal,
dueño
absoluto del manso
pueblo
intonso, pueblo asnal.
Ciñendo
rica sotana
de
paño, le importa un higo
la
miseria del redil.
Y yo,
desde mi ventana,
limpiando
un fusil, me digo:
¿Qué
hago con este fusil?
Летний вечер
Богач — это разбойник.
Иоанн Златоуст
В тени застывшей,
уютной,
вдали от дневных
забот,
целительный отдых
минутный
на сельской
площади ждет.
Свой взор,
тяжелый и мутный,
уставив в
требник, идет
села монарх
абсолютный,
не глядя на
глупый народ.
Он в рясе, как в
пышной попоне;
на бедность
родного края,
на горе ему
наплевать.
А я стою на балконе
и чищу ружье, не
зная,
в кого же я буду
стрелять.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Овадия Савича)
Немає коментарів:
Дописати коментар