Габріель Селайя. Твої і мої крики на світанні...

Твої і мої крики на світанні...

Твої і мої крики на світанні.

І наші білогриві коні чвалом,

розбризкуючи світло, линуть пляжем.

Твої і мої губи пахнуть сіллю

та йодом. Наші голови пониклі.

Твої і мої руки,

твої і мої очі.

Тіла наші хилясті,
ховзькі, немов водорість.

Кохання, о кохання!

Пляжі на світанні.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Tus gritos y mis gritos en el alba...

Tus gritos y mis gritos en el alba.

Nuestros blancos caballos corriendo

con un polvo de luz sobre la playa.

Tus labios y mis labios de salitre.

Nuestras rubias cabezas desmayadas.

Tus ojos y mis ojos,

tus manos y mis manos.

Nuestros cuerpos

escurridizos de algas.

¡Oh amor, amor!

Playas del alba.