Хуан Рамон Хіменес. Ноктюрн

Ноктюрн

Моя сльоза і зоря
торкнулися себе і миттю
однією стали сльозою
однією зіркою стали.

Я осліпнув, і небо
від кохання також осліпло.
І геть усе стало струмливим
болем зірки, світлом сльози.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)


Nocturno

Mi lagrima y la estrella
se tocaron, y al punto
se hicieron una sola lágrima,
se hicieron una estrella sola.

Me quedé ciego, se quedó
ciego, de amor, el cielo.
Fue todo — y nada más — el inundo
pena de estrella, luz de lágrima.


Ноктюрн

Моя слеза и звезда
коснулись друг друга и стали
единой слезою, единой
звездой.

И вдруг я ослеп, и ослепло
небо со мной — от любви...
И стало все только звездной
болью и слезным светом.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Марка Самаева)

Немає коментарів:

Дописати коментар