Імаго з риданням
1
Забагато пелюсток у цьому шумі, розмальований
вид космосу, турбосклади,
що не потрапляють
у первісний акорд хмар, скільки б
я не терзав своє вухо, скільки б не казав йому: — Помовч,
вухо, треба слухати
оком, думати свої думки іншим фізичним
епіфізом, вільним від солі
сенсу, не бігти свого Бога, бути
самим собою зі своїм Богом, говорити із Ним
неквапливо;
2
було...
точніше, відчувалося у повітрі,
що мало б вибити третю пополудні
3
коли Він покликав Петра, і Петро увійшов
у ці двері, і сів
на мій стілець, і заходився писати
арамейською, і писав
за мене,
плачучи.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
De Transtierro (versión antológica: 1936–1978), 1979
Imago con gemido
1
Demasiado
pétalo en el ruido, pintarrajeada
apariencia
espacial, turbosílabas
que no
alcanzarán el acorde
original
de las nubes, por mucho
que me
corte esta oreja y le diga a mi oreja: — Cállate,
oreja,
hay que oír
con el
ojo, pensar
pensamiento
con la otra física
píneal,
libre de lo salobre
del
sentido, no andar huyendo de mi Dios, ser
uno
mismo mi Dios, hablar con Él
despacito;
2
iban,
no sé,
irían
a dar
las tres en el aire
3
cuando
Él llamó a Pedro y vino Pedro
por esa
puerta, se sentó
en mi
silla, escribió
en
arameo, siguió escribiendo
por mí
llorando.
За посиланням є
російський переклад.
Немає коментарів:
Дописати коментар