Зі збірки «Темрява», 1977
Латина і джаз
Читаю Катулла і слухаю Луї Армстронга, і він вчувається
мені
у небесній імпровізації, летять янголи
у латинському серпні Риму із вільними, дуже повільними сурмами,
у вже позачасовому акорді, у гудінні
артерій і пелюсток, аби я пішов із потоком, із хвилями
що виходять із цього стільця, із цього дощаного столу, із цієї
матерії,
що ними я і моє тіло є цієї випадкової миті,
коли я чалю шквал цих складів.
Це — народження, розчахнутість звучання, спалах
руху, божевільне коло почуттів, наглість
цього гострого запаху жертовної крови. Рим
і Африка, розкоші й батіг, очарування
празности й гіркий удар весел, шаленство
і занепад імперій, пророцтво
чи смертне хрипіння: ось що таке — джаз,
екстаз
перед крахом, Армстронг; ось що таке — екстаз,
мій Катулле.
Танатос!
. . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . (переклад мій)
De «Oscuro», 1977
Latín y jazz
Leo en
un mismo aire a mi Catulo y oigo a Louis Armstrong, lo reoigo
en la
improvisación del cielo, vuelan los ángeles
en el
latín augusto de Roma con las trompetas libérrimas, lentísimas,
en un
acorde ya sin tiempo, en un zumbido
de
arterias y de pétalos para irme en el torrente con las olas
que
salen de esta silla, de esta mesa de tabla, de esta materia
que
somos yo y mi cuerpo en el minuto de este azar
en que
amarro la ventolera de estas sílabas.
Es el
parto, lo abierto de lo sonoro, el resplandor
del
movimiento, loco el círculo de los sentidos, lo súbito
de este
aroma áspero a sangre de sacrificio: Roma
y
África, la opulencia y el látigo, la fascinación
del
ocio y el golpe amargo de los remos, el frenesí
y el
infortunio de los imperios, vaticinio
o
estertor: éste es el jazz,
el
éxtasis
antes
del derrumbe, Armstrong; éste es el éxtasis,
Catulo
mío,
¡Tánatos!
Послухати
в оригіналі:
Послухати у рос. перекладі Наталії Ванханен
Немає коментарів:
Дописати коментар