В екстазі вивергається вулканами,
зсуває тверді, рушить океанами,
й, усе живуще обернувши в порох,
ізнову родить в нім життєвий порух.
А потім сходить, зеленіє травами
і розквітає в ранках золотавих,
у сяйві полуденних сонць в зіницях
і відсвітах тепла на рідних лицях...
Немає коментарів:
Дописати коментар