Федеріко Гарсія Льорка. Співоче кафе

Із циклу «Поема канте хондо»:

— «Віньєти фламенко»

Співоче кафе

Люстри з кришталю

і свічада зелені.

На помості півтемному

Паррала

провадить речі

зі смертю.

Полум’я

не з’являється,

вона знов і знов викликає.

Люди

жадають ридань.

У зелених свічадах

коливаються

довгі єдвабні шлейфи.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)


Примітки

Засновником традиції так званих «співочих кафе» — café cantante, — у яких виступали виконавці музики фламенко, був Сільверіо Франконетті (той самий, якому присвячена перша поезія циклу «Віньєти фламенко»). 
У цьому відео із розповіддю про такі кафе можна подивитись і послухати, як це було.

Останні рядки цієї поезії:

«Y en los espejos verdes / largas colas de seda / se mueven»

(У зелених свічадах коливаються довгі єдвабні шлейфи)

перегукуються з останніми рядками поезії «Крайобраз», якою починається перший цикл «Поеми канте хондо» — «Поема циганської сигірійї»:

«Una bandada / de pájaros cautivos, / que mueven sus larguísimas / colas en lo sombrío»
(Зграя птахів-полонянок у мерехтливім вітті довгими колихає хвостами в сірім повітрі).

Федеріко Гарсія Льорка. Передсмертне журіння

Із циклу «Поема канте хондо»:

— «Віньєти фламенко»

Передсмертне журіння

Мігелеві Бенітесу

Зміяться по небі чорнім

жовтії блискавиці.

Прийшов у цей світ з очима,

іду же безокий.

О Господь великого болю!

Адже по тім —

тільки свіча і прости́ня

тут, на землі.

Хотів я прийти туди,

де збираються люди добрі.

І я прийшов, о мій Боже!..

Але по тім —

тільки свіча і простиня

тут, на землі.

Лимонне дерево всіяне

лимончиками золотими.

Ви їх зривайте і кидайте

просто у вітер.

Ви ж бо вже розумієте!..

що по тім,

по тім

лиш свіча і простиня

тут, на землі.

Зміяться по небі чорнім

жовтії блискавиці.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)



Примітка
Брат Федеріко Гарсії Льорки, Франсіско, згадував:
«Не помню, кто из дядей, Франсиско или Энрике, рассказывал нам с Федерико (родители с нами на эти темы не говорили), что после концерта, когда в „Казино“ осталась небольшая компания и речь зашла о славе, ее недолговечности и изменчивости, Хуан Брева сказал — все кончается свечой и простыней. Какой образ смерти! Те, кто знаком с поэзией Федерико, помнят его „Предсмертную жалобу“ из „Поэмы о канте хондо“ — там есть эти слова»
(з книги «Гарсиа Лорка в воспоминаниях современников», укладач і автор вступної статті Лев Осповат).

Федеріко Гарсія Льорка. Замова

Із циклу «Поема канте хондо»:

— «Віньєти фламенко»

Замова

Стиснута п’ясть

осліплює, наче Медуза,

око скорботне

свічі.

Туз кийовий.

Ножиці крижем.

У ладану

білім курінні

має щось від крота

і метелика тріпотливого.

 

Туз кийовий.

Ножиці крижем.

Непомітно стискає

серце, бачите?

Серце,

відбите у вітрі.

Туз кийовий.

Ножиці крижем.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Примітка

Туз кийовий — іспанська колода має інакші масті: монети (oros), кубки (copas), мечі (espadas) і киї (bastos). Зображення кийового туза див. вище.

Федеріко Гарсія Льорка. Загадка гітари

Із циклу «Поема канте хондо»:

— «Шість каприччо»

Шість каприччо

Регіно Сайнсеві де ла Маса

Загадка гітари

Перехрестя

кружало —

на нім шестеро дів

у танку кружляють,

з плоті і срібла —

три на три.

Сни минулі за ними шукають,

але їх в обіймах тримає

Поліфем золотий.

Гітара!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Федеріко Гарсія Льорка. Лямпада

Із циклу «Поема канте хондо»:

— «Шість каприччо»

Лямпада

О, як піднесено мріє

пломінь лямпади!

Наче факір індійський,

споглядає

золоту свою сутність

і затьмарюється,

коли снить

про атмосфери безвітряні.

Лелека, розпечений

до білого жару,

зі свого гнізда

дзьобає густі тіні

і бовваніє, тремтливий,

у круглих очах

мертвого циганчати.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Федеріко Гарсія Льорка. Кротало

Із циклу «Поема канте хондо»:

— «Шість каприччо»

Кротало

Кротало.

Кротало.

Кротало.

Скарабей гомінкий.

У павуку

руки

хвилюєш повітря

розпечене

і виливаєш свій жаль

дерев’яною треллю.

Кротало.

Кротало.

Кротало.

Скарабей гомінкий.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Примітка

Кро́тало (ісп. crótalo) — музичний інструмент, подібний на кастаньєту; у поетичній мові цим словом називають також кастаньєту.

Федеріко Гарсія Льорка. Кактус опунція

Із циклу «Поема канте хондо»:

— «Шість каприччо»

Кактус опунція

Лаокооне,

самітнику.

Як тобі добре тут,

наодинці з півмісяцем!

Пелотарі багатоликий.

Як тобі добре тут,

на двобій викликаєш вітер!

Дафна і Аттіс,

що знають твій біль.

Невимовний.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Примітки

Пелота́рі (pelotari) — гравець у пелоту (баскська гра в м’яч).

Дафна і Аттіс (Dafne y Atis) — ці два слова є іменами персонажів давньогрецької мітології та одночасно — назвами рослин: вовчатника і аннони лускатої, плоди яких подібні на плоди опунції на різних стадіях визрівання.

Федеріко Гарсія Льорка. Агава

Із циклу «Поема канте хондо»:

— «Шість каприччо»

Агава

Восьминіг скам’янілий.

Ти затягуєш попелясті

попруги на черевах гір

і висіюєш страхітливими

зубами тіснини.

Восьминіг скам’янілий.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Федеріко Гарсія Льорка. Хрест

Із циклу «Поема канте хондо»:

— «Шість каприччо»

Хрест

Хрест.

(Крапка: тут кінчається

шлях).

Споглядає себе у каналі.

(Три крапки).

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)