Федеріко Гарсія Льорка. Запитання

Із циклу «Книга поезій»

Запитання
 
У лузі бесіда цикад неспішно плине.
— Марку Аврелію, що скажеш
про цих старих філософів долини?
— Убоге твоє міркування!
 
Потічок тихомирний в очеретах.
— Сократе, що ти видиш
в воді, яка біжить в гіркоту смерти?
— Сумна й убога твоя віра!
 
Пелюстки з руж в болото опадають.
— Хуане Божий милий!
Що в цих лепістках горніх убачаєш?
— Серце твоє таке дитинне!
 
Травень, 1918
 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)
 

De « Libro de poemas»

Preguntas
 
Un pleno de cigarras tiene el campo.
¿Qué dices, Marco Aurelio,
de estas viejas filósofas del llano?
¡Pobre es tu pensamiento!
 
Corre el agua del río mansamente.
¡Oh Sócrates! ¿Qué ves
en el agua que va a la amarga muerte?
¡Pobre y triste es tu fe!
 
Se deshojan las rosas en el lodo.
¡Oh dulce Juan de Dios!
¿Qué ves en estos pétalos gloriosos?
¡Chico es tu corazón!
 
Mayo de 1918

Вопросы
 
Сидят на лужайке кузнечики чинно.
— Что скажешь ты, Марк Аврелий,
об этих философах с тихой равнины?
Мысли твои не созрели!
 
Река по равнине узоры чертит.
— Скажи мне, Сократ, что смог
увидеть ты в водах, несущихся к смерти?
Твой символ веры убог!
 
Осыпались розы и в грязь упали.
— Скажи мне, святой Хуан,
о чём лепестки их тебе шептали?
В сердце твоём — туман!
 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Михаила Кудинова)