Сесар Вальєхо. Вако

Зі збірки «Чорні герольди» (1918) :

— «Імперські ностальгії»

Вако
 
Я — невидющий коракенке,
який глядить крізь призму страждання,
прив’язаний до Глобуса, подібний
на дивовижний вако, що обертається.
 
Я — самець лами, єдиний, кого поймає
ворожа потреба обстригти
кільця горнів,
які ряхтять безчестям,
спижовані старосвітньою яраві́.
 
Я — пташеня кондора, оскубаного
латинською гаківницею;
ширяю в Андах,
ваблений квіткою людяности,
наче невмірущий Лазар світла.
 
Я — інкський талан, який ятрить себе
серед зграї стерв’ятників Коріканчі,
хрещених фосфатами помилки і цикути.
Порою у моєму камінні
дибляться розірвані нерви мертвої пуми.
 
Сонячні дріжджі;
квасило серця і тіні!
 
Червень 1917
 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)
 
Примітки
Цей твір побудовано на символах і складних образах, і наведені нижче примітки допоможуть краще його зрозуміти
 
Ва́ко — перуанський керамічний виріб доколумбової епохи; такі фігурки й посудини знаходять в інкських похованнях
Кораке́нке — священний для інків барвистий птах, пір’ям якого прикрашалися головні убори інкських імператорів; їхні райдужні барви символізували, що імператор є сином Сонця
Яраві́ — старовинний перуанський музичний жанр, ніжні й меланхолійні пісні, народжені з поєднання музики інків з еспанською поезією трубадурів
Кондор — цей птах є національним символом Перу, як і кількох инших південноамериканських країн, у інків андійський кондор асоціювався з божеством сонця і вважався правителем верхнього світу. «Я — пташеня кондора, оскубаного латинською гаківницею» (в оригіналі — аркебузою, це два дуже подібні види старовиних рушниць, що використовувалися у часи Колумба) — окрім очевидної символіки ці рядки є ніби антитезою до відомої поезії «Сон кондора» (1906) Хосе Сантоса Чокано, у якій кондор описується як величний птах і прекрасний символ Південної Америки
Пума — ця тварина також була священною для древніх інків
Коріканча (храм Сонця) — найголовніший храм імперії інків та область навколо в нього з комплексом релігійних споруд у столиці Куско
Фосфати — Перу є однією з країн, де зосереджені основні світові запаси фосфоритів.
Цикута — згадки про чашу з цикутою (як відсилка до смерти Сократа) не один раз зустрічаються в поезії Вальєхо

 

De «Los heraldos negros» (1918):

— «Nostalgias imperiales»

Huaco
 
Yo soy el coraquenque ciego
que mira por la lente de una llaga,
y que atado está al Globo,
como a un huaco estupendo que girara.
 
Yo soy el llama, a quien tan sólo alcanza
la necedad hostil a trasquilar
volutas de clarín,
volutas de clarín brillantes de asco
y bronceadas de un viejo yaraví.
 
Soy el pichón de cóndor desplumado
por latino arcabuz;
y a flor de humanidad floto en los Andes,
como un perenne Lázaro de luz.
 
Yo soy la gracia incaica que se roe
en áureos coricanchas bautizados
de fosfatos de error y de cicuta.
A veces en mis piedras se encabritan
los nervios rotos de un extinto puma.
 
Un fermento de Sol;
levadura de sombra y corazón!
 
Уако
 
Я — земледелец-слепец,
что смотрит сквозь линзу кровавой были;
я прикован к шару земному,
словно к кружащейся инкской могиле.
 
Я — пламя, которое только и может,
что пожирать в безумии нелюбви
улиток валторны,
улиток валторны, ярких до отвращенья,
забронзовевших от старого ярави.
 
Я — кондор беспёрый,
его ощипал испанский мушкет;
я кружу над Андами,
словно вечный Лазарь,
несущий свет.
 
Я — инкская благость, она прогрызает
златые чаши с цикутой,
что подносили ко рту мы.
Дрожат под кожею ног моих
рваные нервы убитой пумы.
 
Закваска Солнца —
в брожении мрака и сердца!
 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Виктора Андреева)
 
Послухати в оригіналі:
https://www.youtube.com/watch?v=_hecC9_Txww&ab_channel=Jos%C3%A9AguilarGutierrez
https://www.youtube.com/watch?v=YnWargr-RUc&ab_channel=fredericsotomayorcarranza
Співане виконання:
https://www.youtube.com/watch?v=t7iB_889FuA&list=OLAK5uy_kc2-Cx9Q-OwWPqxvctajT9sLVHYv1rYQY&index=10&ab_channel=JuanLuisDammert-Topic