Федеріко Гарсія Льорка. До Ірене Гарсія

Із циклу «Пісні»:
— «Ігри»
До Ірене Гарсія
(служниці)

У гаю тополі
танцюють-кружляють
по двоє.
І древко-маля —
четвірко листочків —
із ними кружля.

Ірено!
Прийдуть дощі,
і сніги замітатимуть.
Потанцюй же у маю.

Ходімо хутчіш туди,
у зелення, зелення.

О, як вода струмить!
Ах, моє серце!

У гаю тополі
танцюють-кружляють
по двоє.
І древко-маля —
четвірко листочків —
із ними кружля.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)



A Irene García
       (criada)

En el soto,
los alamillos bailan
uno con otro.
Y el arbolé,
con sus cuatro hojitas
baila también.

¡Irene!
Luego vendrán las lluvias
y las nieves.
Baila sobre lo verde.

Sobre lo verde, verde,
que te acompaño yo.

¡Ay cómo corre el agua!
¡Ay mi corazón!

En el soto,
los alamillos bailan
uno con otro.
Y el arbolé,
con sus cuatro hojitas
baila también.

За виданням: Federico García Lorca, Poesía completa, Vintage Español, 2012 р., ISBN 978-0-307-47575-6


Ірені Гарсії
(Служниці)

У полі, на волі,
танцюють
тополі.
Мале тополя
— чотири листочки —
і собі гуля.

Гей, Іренко!
Скоро підуть дощі, сніги —
осінь недалеко.
Виходь же скоренько!

Потанцюєм на муравці
удвох веселенько.

Бач, як річка тече-грає,
ти ж моє серденько!

У полі, на волі,
танцюють
тополі.
Мале тополя
— чотири листочки —
і собі гуля.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Миколи Лукаша)


Ирене Гарсиа
(Служанке)

   У реки
пляшут вместе
топольки.
А один,
хоть на нем лишь три листочка,
пляшет, пляшет впереди.

   Эй, Ирена! Выходи!
Скоро выпадут дожди,
так скорей
попляши в саду зеленом!

   Попляши в саду зеленом!
Подыграю струнным звоном.

Ах, как несется речка.
Ах ты, мое сердечко!

   У реки
пляшут вместе
топольки.
А один,
хоть на нем лишь три листочка,
пляшет, пляшет впереди.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Валентина Парнаха)


Послухати в оригіналі — читає друг Лорки, іспанський поет Рафаель Альберті (1902–1999), чиї поезії ви також знайдете у цьому блозі

Немає коментарів:

Дописати коментар