Рафаель Альберті. Пісня 1. Омивана Параною!

Пісня 1
З книжки «Балади і пісні
 річки Парана́» (1954)

Омивана Параною!
Споглядає з балкона людина
вітер, що приходить і відходить.

Споглядає схили, обдувані
вітром, що приходить і відходить.

Комоней, схожих на скелі
вітру, що приходить і відходить.

Пасовища, мов море зелене
вітру, що приходить і відходить.

Річку, наче хвіст довжелезний
вітру, що приходить і відходить.

Човни, які плинуть шляхами
вітру, що приходить і відходить.

Людину, на тінь подібну
вітру, що приходить і відходить.

Небо, господу простору
вітру, що приходить і відходить.

Споглядає, задивлена,
самотність свою самотою.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)



Canción 1
Del libro «Baladas y canciones
del Paraná» (1954)
¡Bañado del Paraná!
Desde un balcón mira un hombre
el viento que viene y va.

Ve las barrancas movidas
del viento que viene y va.

Los caballos, como piedras
del viento que viene y va.

Los pastos, como mar verde
del viento que viene y va.

El río, como ancha cola
del viento que viene y va.

Los barcos, como caminos
del viento que viene y va.

El hombre, como la sombra
del viento que viene y va.

El cielo, como morada
del viento que viene y va.

Ve lo que mira y mirando
ve solo su soledad.


Послухати в оригіналі:

Немає коментарів:

Дописати коментар