Октавіо Пас. Галузка

Галузка

На вершечку сосни співає
птаха, старанно-старанно,
тремоло трелі вінчає.

Виструнчилася стрілою,
серце між крил тріпоче,
росхлюпується з власним голосом.

Маленька тріска — ця птаха,
що згоряє без залишку
у ноті жовто-гарячій.

Підводжу очі: нічого.
Лише тиша німотна
і галузка надломлена.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)


La rama

Canta en la punta del pino
un pájaro detenido,
trémulo, sobre su trino.

Se yergue, flecha, en la rama,
se desvanece entre alas
y en música se derrama.

El pájaro es una astilla
que canta y se quema viva
en una nota amarilla.

Alzo los ojos: no hay nada.
Silencio sobre la rama,
sobre la rama quebrada.


Ветка

На самом верху, на туго
натянутой нитке звука,
дрожит и звенит пичуга.

Дрожаньем стрелы крылатой
она расщепила ветку —
и дрожь отдалась руладой.

Сосновой щепой смолистой
сгорает она, живая,
в пылу золотого свиста.

Напрасно взгляд поднимаю:
звенит над засохшей веткой
одна тишина немая.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Анатолия Гелескула)


Послухати в оригіналі:

Немає коментарів:

Дописати коментар