Хуан Рамон Хіменес. Ноктюрн

Ноктюрн

Моя сльоза і зоря

торкнулися себе і миттю

однією стали сльозою

однією зіркою стали.

Я осліпнув, і небо

від кохання також осліпло.

І геть усе стало струмливим

болем зірки, світлом сльози.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Nocturno

Mi lagrima y la estrella

se tocaron, y al punto

se hicieron una sola lágrima,

se hicieron una estrella sola.

Me quedé ciego, se quedó

ciego, de amor, el cielo.

Fue todo — y nada más — el inundo

pena de estrella, luz de lágrima.

Ноктюрн

Моя слеза и звезда

коснулись друг друга и стали

единой слезою, единой

звездой.

И вдруг я ослеп, и ослепло

небо со мной — от любви...

И стало все только звездной

болью и слезным светом.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Марка Самаева)