Вісенте Уйдобро. Ніч

Зі збірки «Арктичні вірші»,1918
Ніч

Чути, як ніч прослизає над снігом

Дерева зронили пісню
І хтось прокричав у тумані

Моя цигарка запалилася від погляду

Щоразу, як я розтуляю губи,
У порожнину набігають хмари

Щогли в порту
Обліплені гніздами

І вітер
Стогне між пташиних крил

ХВИЛІ ГОЙДАЮТЬ МЕРТВИЙ КОРАБЕЛЬ

А я на узбережжі, насвистуючи,
Споглядаю зірку, яка куриться у моїх пальцях

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)



Noche

Sobre la nieve se oye resbalar la noche

La canción caía de los árboles
Y tras la niebla daban voces

De una mirada encendí mi cigarro

Cada vez que abro los labios
Inundo de nubes el vacío

En el puerto
Los mástiles están llenos de nidos

Y el viento
Gime entre las alas de los pájaros

LAS OLAS MECEN EL NAVÍO MUERTO

Yo en la orilla silbando
Miro la estrella que humea entre mis dedos

                                    de «Poemas Árticos» (Madrid 1918)


Ось тут  є один переклад цієї поезії російською 


Послухати в оригіналі:
https://www.youtube.com/watch?v=cfMFT1lPyx0

Немає коментарів:

Дописати коментар