Хосе Еррера Петере. Увійди до Мадріду

Увійди до Мадріду

Заколотнику, що ж, увійди до Мадріду:

як продав той народ, що тебе вигодовував,

то заходь і шукай своїй ренті віднову —

це єдине, що ти загубив тут, крім стиду.

В тому липні чи снище лихе тобі ввиділось

у повік паленінні під скрегіт зубовний,

чи кривава фантазія ночі грозової

серед чорних химер в маренні хворобливому.

Так заходь, і побач, і почуй, божеволіючи,

досконалий Мадрід, що постав над Кастилією,

як він бореться, як він зростає ув опорі —

це видовище зверхність, мов рану, ятритиме.

Входь же, зраднику, й видом зеленим від сорому

і від злости у землю мадридську зарийся!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Entra en Madrid

Entra en Madrid, faccioso que has vendido

al pueblo que hace siglos te alimenta;

ven y busca tu círculo y tu renta,

que es solo lo que aquí se te ha perdido.

Sueño fatal a párpado encendido

tuviste en julio, nube de tormenta,

delirio opaco, fantasía cruenta,

a noche negra, dientes y crujido.

Entra y escucha, observa y enloquece,

Madrid perfecto, en pie sobre Castilla;

mira cómo resiste y cómo crece.

Su vista daña; tu soberbia humilla.

¡Entra, traidor, y tapa contra el suelo

tu cara verde de vergüenza y duelo!