Прокляття старим
вулицям
Брудне життя. Пересохле русло.
Стільки століть тут промчали,
галопуючи до музеїв.
Навіщо намотувати клубки плачливих ностальгій
за віддаленостями, спочилими у вічних ночах.
Не є добре носити нове убрання
просоченим історією і часом.
Неспішність.
Поважність.
Мистецтво —
то бешкетна дитина.
У
палаці герцогині
учора обладнали
гараж.
Пігмейські будинки зниклої тепер раси
із мантією чорної патини.
Скільки заходів сонця помалювало ці балкони.
В альбомі майдану підпишемо протест
у рубриці прогресу.
Історія.
Архітектура.
Ніч: поети приходять на водопій.
Друкарко
авіакомпанії,
ходімо
з нами до сінематографу.
Легенда.
Минуле.
Спогади.
Прокляття старим вулицям.
Сеньйор Марінетті:
Віват
хмарочосам!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
Примітка. Філіппо
Томмазо Марінетті — італійський письменник-футурист, автор маніфесту
італійського футуризму, опублікованого 20 лютого 1909 року в паризькій
газеті «Фіґаро»
Imprecación a las calles viejas
Vida
sucia. Cauce seco.
Por
aquí trotaron muchos siglos
cabalgando
hacia los museos.
Para
qué devanar nostalgias
lacrimosas
de lejanías acostadas en noches perpetuas.
No es
bueno llevar la ropa nueva
humedecida
de historia y de tiempo.
Lentitud.
Seriedad.
El arte
es un
niño travieso.
En el
palacio de la duquesa
se
estableció ayer un garaje.
Casas
pigmeas de una raza ya desaparecida,
con
ropilla de negra pátina.
Cuántos
crepúsculos habrán retratado estos balcones.
En el
álbum de la plaza firmemos la protesta
¡Con
rúbrica de pasos!
Historia.
Arquitectura.
Es de
noche, y los poetas vienen a los abrevaderos.
Mecanógrafa
de la C.a de Navegación
Aérea
entremos nosotros al cinema.
Leyenda.
Pasado.
Recuerdos. Imprecación
a las calles viejas.
Signore
Marinettí:
¡Vivan
los rascacielos!
Немає коментарів:
Дописати коментар