Зі збірки «Діти гніву», 1944
Безсоння
Мадрід — місто із понад мільйоном трупів (згідно із
останніми статистичними
даними).
Буває, ворочаючись уночі, підведуся у цьому алькирі, де гнию
і довгими годинами дослухаюся до завивань
чи м’якого струмування місячного світла.
І довгими годинами вию, наче ураган, і гавкаю розлюченим
псом,
мов молоко з гарячого вимені великої жовтої корови.
І довгими годинами питаю, питаю в Бога, чому
повільно гниє
чому
у цьому місті, у Мадріді, гниє понад мільйон трупів,
чому мільйони трупів повільно гниють у світі.
Скажи мені, який сад чи город ти збираєшся угноювати нашим
мерлом?
Невже боїшся, що тобі повсихають величезні розарії днів чи печальні
смертельно-білі
лілеї твоїх ночей?
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
De «Hijos de la
ira», 1944
Insomnio
Madrid
es una ciudad de más de un millón de cadáveres (según las últimas
estadísticas).
A veces
en la noche yo me revuelvo y me incorporo en este nicho en que hace
cuarenta y cinco años que me pudro, y
paso largas horas oyendo gemir al
huracán, o ladrar a los perros, o
fluir blandamente la luz de la luna.
Y paso
largas horas gimiendo como el huracán, ladrando como el perro
enfurecido, fluyendo como la leche de
la ubre caliente de una gran vaca
amarilla.
Y paso
largas horas preguntándole a Dios, reguntándole por qué se pudre
lentamente mi alma, por qué se pudren
más de un millón de cadáveres en
esta ciudad de Madrid, por qué mil
millones de cadáveres se pudren
lentamente en el mundo.
Dime,
¿qué huerto quieres abonar con nuestra podredumbre?
¿Temes
que se te sequen los grandes rosales del día, las tristes azucenas
letales de tus noches?
Послухати в
оригіналі:
читає
автор: https://www.youtube.com/watch?v=Y0ZX2pTfHeg
інше прочитання: https://www.youtube.com/watch?v=Zd_6JS1YOnI
Немає коментарів:
Дописати коментар