Херардо Дієго. Три сестри

 Зі збірки «Романсеро нареченої», 1920

Три сестри
 
Плели мережива й мрії
утрьох на літній терасі,
де я випадково побачив вас,
трьох сестер, мов у казці.
 
Проходячи повз, задивився...
І кроків моїх сухий шурхіт
тишу пізнього вечора
луною своєю розрушив.
 
Менша кинула погляд цікавий,
середульша зі сміхом веселим
гляділа, тобі щось говорячи...
Ти втопила очі у плетиво,
 
ніби тобі було байдуже
або чомусь сторопіла.
А відтак підвелася
і мені таємницю розкрила
 
одним довгим-предовгим поглядом...
Аж учинком твоїм заскочені,
розмили шибки відображення
профілю твого точеного,
 
й увесь силует уподібнився
квітці у мрійному сяєві.
Ви були три сестри, як у книжці
із чарівними казками.
 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

De «El romancero de la novia», 1920

Las tres hermanas
 
Estabais las tres hermanas,
las tres de todos los cuentos,
las tres en el mirador
tejiendo encajes y sueños.
 
Y yo pasé por la calle
y miré... Mis pasos secos
resonaron olvidados
en el vesperal silencio.
 
La mayor miró curiosa,
y la mediana riendo
me miró y te dijo algo...
Tú bordabas en silencio,
 
como si no te importase,
como si te diese miedo.
Y después te levantaste
y me dijiste un secreto
 
en una larga mirada,
larga, larga... Los reflejos
en las vidrieras borrosas
desdibujaban tu esbelto
 
perfil. Era tu figura
la flor de un nimbo de ensueño.
...Tres erais, tres, las hermanas
como en los libros de cuento.