Хуан Рамон Хіменес. Колихання

Колихання

Дерево з мого саду,
яке ношу, наче тіло; вода, душа;
яка музика ллється з тобою у моє життя;
які мелодійні, ритмічні, граційні
гілля і хвилі,
хвилі й гілля;
як розгортаюся разом із вами, а потім згортаюся,
вловлюючи безкінечне і відпускаючи
 — світло і крила —!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)


Vuelta

Árbol que traigo en mí, como mi cuerpo,
del jardín; agua, alma;
¡qué música me hacéis allá en mi vida;
cómo soy melodía y ritmo y gracia
de ramas y de ondas,
de ondas y de ramas;
cómo me abro, con vosotros, y me cierro,
cojiendo el infinito,
y dejándolo ir —luces y alas—!

2 коментарі: